Нормування вуглеводів і жирів

Вуглеводи становлять основну частину корму для перепелят. Роль вуглеводів різноманітна, що пов'язано з їх властивостями. Вони потрібні для відновлення енергії організму птиці. Брак вуглеводів у кормах спричиняє у перепелят слабкість м'язів, пасивність, втрату апетиту, зниження температури тіла. Зернові корми, багаті на вуглеводи, пташенята охоче споживають і добре засвоюють, крім клітковини.

Жири (ліпіди) в організмі птиці розщеплюються й слугують джерелом енергії. У зимовий період жири відшкодовують витрати організму на підтримання температури тіла. В організмі жири утворюють у 2,2 раза більше енергії, ніж така сама за масою кількість протеїнів або вуглеводів. Таким чином, жир задовольняє додаткові потреби організму в енергії, необхідної в процесі біологічного використання підвищених доз білків. Якщо жир в організмі утворюється з вуглеводів, то його склад відповідатиме типовому жиру для певного виду птиці. До складу рослинних жирів входять ненасичені жирні кислоти. Деякі з них (лінолева, ліноленова і арахідонова) не можуть синтезуватися в організмі птиці. Вони, як і деякі вітаміни (A, E), знижують рівень холестерину в крові, запобігають ущільненню стінок кровоносних судин. Ці жирні кислоти називаються незамінними й мають бути в раціоні птиці. Найкращі результати вирощування перепелят отримують за додавання в раціон до 30% продуктів сої, що багата на ці жирні кислоти. До двотижневого віку перепілки в раціон можна додавати близько 3% жирів. Мінеральні речовини є основою кістяка пташенят. У самок перепелів висока яєчна продуктивність, тому вони дуже чутливі до браку мінеральних речовин і мікроелементів. За згодовування їм комбікормів, призначених для інших видів птиці, слід особливу увагу звертати на вміст у раціоні кальцію, фосфору, йоду, цинку, марганцю й селену.

Вітаміни й мікроелементи

Такі речовини, як білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, коли потрапляють в організм птиці, щоб перетворитися в тканини тіла, мають піддатися глибоким змінам під впливом каталізаторів. Такими каталізаторами є ферменти, які в багато разів пришвидшують хімічні реакції в організмі. До складу ферментів входять білки, синтез яких здійснює сам організм, й активні угруповання або коферменти. Більшість коферментів є похідними вітамінів і мікроелементів, які надходять в організм разом із кормом. За їх дефіциту обмін речовин порушується.

Вітаміни впливають на низку фізіологічних процесів в організмі: на ріст і розвиток молодняку, діяльність кровотворних органів, функції відтворення. На сьогодні виділено й вивчено понад 20 вітамінів, найважливішими серед яких A, D, E, B1, B2, B12, PP, пантотенова кислота, холін, вітамін K, аскорбінова кислота (C), біотин і фолієва кислота.

Для годівлі перепелят у перший період — із першого по сьомий день життя — в невеликих господарствах використовують просіяну кормову суміш з умістом 24–26% протеїну й перепелині яйця. Яйця дають у перші п'ять днів життя з розрахунку 2–3 яйця на 10 пташенят, а з шостого по десятий день — одне яйце на ту саму кількість пташенят на день. Яйця варять круто й протирають разом зі шкаралупою через сітку з перетином 2×2 мм. На другий день життя перепелят до такої суміші додають сир із розрахунку 2 г на голову птиці на день. На третій день можна додати в корм рубану зелень кропиви, люцерни або свіжої конюшини, а восени й взимку — терту моркву по 2 г на одну голову на день. З четвертого по сьомий день у кормову суміш уводять риб'ячий жир із розрахунку 1 г на 10 пташенят. У цей період зменшують кількість перепелиних яєць і збільшують кількість сиру.

У великих господарствах перепілкам дають комбікорм, призначений для вирощування індичат віком від 1 до 30 днів. Перепілкам слід забезпечити постійний доступ до води й корму. У вирощуванні перепелят, особливо в перших два тижні життя, необхідно постійно стежити за свіжістю й чистотою корму та води. В умовах високої температури корм і вода швидко псуються, що може привести до отруєння молодняку. Воду у вакуумних напувалках змінюють двічі на день, напувалки ретельно миють. Фронт годівлі має становити не менше як 1 см/гол., а фронт напування — 0,2 см/гол.