17. Як працює банк

Сучасні банки зовсім не схожі на лавки міняйлів. Вони розташовані у величезних гарних будівлях, які будують не тільки догори, але й униз, під землю. Звичайно, банки надають такі ж послуги, що і наші предки, і навіть більше. У банках є сховища для грошей і цінних паперів. Це підземні споруди за бетонними стінами і стальними дверима, під надійною охороною. Вкрасти звідти майже нереально.

Але основною справою банку, як і колись, залишилась торгівля грішми. Будь-який банк намагається віддати якомога більше грошей під відсотки. Раніше банки давали під відсотки лише свої гроші. Але Ло навчив банкірів ризикувати, і тепер банк віддає під відсотки в декілька разів більше, ніж має сам. А де він бере гроші? Позичає їх в інших фірм, у звичайних людей.

Ви, напевне, складали гроші на якусь дорогу річ. Відкладали потроху, поки не поназбирувалася потрібна сума. А до тих пір гроші собі лежать чекають.

Якщо віддати ці гроші до банку, він вам заплатить за це відсотки. І тоді омріяна річ вийде вам дешевше.

Службовець збирає на машину, міська сім'я — на заміський будинок, а авіаційна фірма — на новий літак. І всі стараються не тримати гроші вдома, а покласти їх у банк під відсоток. Це називають зробити вклад до банку.

Вклад — гроші, які позичили банку фірми або звичайні люди.

А банк роздає свої гроші, і вклади під великі відсотки. Це називають позикою.

Позика — гроші, які банк позичає фірмам чи звичайним людям.

Звичайно, банк не усім довіряє і не дає позики кожному просто так.

Наприклад, людина бере позику в банку і обіцяє повернути гроші в термін. А якщо не поверне, обіцяє віддати банку свій дім, який дорожчий від позичених грошей. Дім у такому разі є заставою.

Застава — щось цінне, що гарантує повернення позики.

Або приходить до банку людина за позикою і приносить лист із фірми, де працює. У ньому йдеться про те, щоб їхньому працівникові видали позику. Якщо він її не зможе повернути, то фірма заплатить за нього. Це називається поручительство.

Поручитель — людина або фірма, що гарантує своїми грошима повернення позики.

Трапляється таке, що позику банку не повертають, незважаючи на всі застережні заходи. Це буває рідко і для великого банку не смертельно.

Такі банкноти ви не побачите в магазині. Банки розраховуються такими купюрами між собою.

Найважчий період для банку тоді, коли багато вкладників одночасно забирають свої гроші назад, Трапляється це не часто, але в історії кожного банку буває обов'язково. У такий період вирішується доля банку. Якщо зможе видати гроші вкладникам — буде жити далі, якщо ні — загине.

Варто банку не видати гроші бодай одному вкладнику, чутка про це швидко дійде до решти. І відразу всі захочуть забрати свої гроші. Адже в банку немає багато грошей, хто прибіжить перший, той забере свої гроші, а хто запізниться — не отримає нічого.

Щоб такого не трапилось, банк не може віддавати всі свої гроші на позики. Обов'язково має бути резерв. З іншого боку, резерв не має бути надто великим, адже резервні гроші не приносять прибутку.

Так виглядала перша кредитна картка. Вона була не з пластику, а з картону.

Коли Ло створював свій банк, то залишив у резерві п'яту частину всіх грошей. І перші три роки банк справно працював. Але, скуповуючи королівські борги, Ло забув про резерв, і його блискучі починання зруйнувалися, коли декілька вкладників одночасно забрали свої гроші.