18. Акціонерні товариства, закриті і відкриті

Найсміливіші проекти потребують багато грошей. Якби не один винахід Ло, то, можливо, ніколи б не будували морських каналів, залізничних доріг, супертанкерів, літаків і автомобілів. Ви знаєте багато людей, яким по кишені побудувати величезний корабель?

А коли багато людей складуть свої гроші докупи, то зможуть придбати, якщо треба, навіть цілу флотилію.

До речі, компанії, які об'єднували кілька капіталістів, були задовго до Ло. Але в ці компанії запрошували лише добрих знайомих, перевірених людей. Чужих туди не пускали.

А Ло запросив до себе в компаньйони цілу Францію з околицями. Будь-яка людина могла купити цінний папір — акцію — і стати співвласником компанії Ло. Шотландець зібрав у своїй фірмі такі капітали, що й не снилися його попередникам.

Сучасний діловий світ різноманітний. У ньому успішно працюють компанії такі, які були до Ло (їх називають закриті акціонерні товариства), і подібні до компанії Ло (відкриті акціонерні товариства).

Закрите акціонерне товариство — це товариство з обмеженою кількістю членів.

Відкрите акціонерне товариство — це товариство, яке приймає усіх охочих.

Найбільш компанії світу — відкриті. «Форд», «Кока-кола», «МакДональдз», «Газпром» продають свої акції кожному, хто заплатить.

Розглянемо ці товариства докладніше. Хто власник заводів «Форд»? Кожний, хто купив бодай одну акцію цієї компанії.

Періодично власники акцій — акціонери — збираються на збори і там приймають найважливіші рішення щодо керування фірмою: кого призначити директором, скільки йому платити, скільки прибутку віддавати власникам акцій, скільки залишити на розвиток виробництва, де будувати нові заводи, а які закрити.

Рішення приймають голосуванням. Тільки голосують не люди, а акції. Один акціонер зі 100 акціями важить більше, ніж 99 акціонерів, що мають по одній акції.

А хтось може мати більшу частину всіх акцій компанії. Про нього кажуть, що він володіє контрольним пакетом акцій.

Контрольний пакет акцій — половина і ще бодай одна акція.

Хто має контрольний пакет акцій, той може керувати фірмою сам. Виходить, що власник контрольного пакета може крутити фірмою, як захоче?

Якщо він буде працювати, не думаючи про решту акціонерів, то їхні прибутки з акцій, так звані дивіденди, впадуть. Тоді дрібні акціонери побіжать в інші фірми, що дають більші дивіденди. Акції такого підприємства почнуть продавати. Ціна на них упаде, капітал зменшиться, що негативно позначиться на компанії. Жодна фірма, яка довго працює на ринку, не може собі дозволити нехтувати бажаннями акціонерів.