Оптимальним вважається проведення тепловізійних досліджень теплоізоляційного шару всередині та назовні будівлі. Це дає змогу насамперед:
– зарахувати будівлю до того чи іншого класу енергетичної ефективності, розробляючи її енергетичний паспорт (за результатами екстраполяції результатів поточного огляду на весь період нагрівання);
– провести розрахунок теплотехнічних характеристик будівлі та перевірити їх на відповідність чинним будівельним та санітарним нормам;
– перевірити якість роботи підрядних організацій із будівництва, модернізації, реконструкції чи ремонту будівлі;
– виявити містки холоду, місця пошкодження чи відсутності теплоізоляційного шару, інфільтрації повітря, невідповідності конструктивного шару проектній документації, накопичення вологи тощо, що, власне, і призводять до зростання втрат теплоти, та розробити рекомендації щодо їх усунення.

Загалом результати тепловізійного дослідження теплоізоляційного шару будівлі є підтвердженням його якості в межах відповідності встановленим вимогам.

Треба пам'ятати, що вихідним результатом тепловізійного дослідження будівлі є розподіл температури по досліджуваній поверхні на термограмі. Інші дані, зокрема величину втрат теплоти, отримуємо розрахунково-аналітичним методом, який передбачає побудову визначеного алгоритму.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Загальні питання підвищення теплового захисту та визначення енергоефективності будівель розглянуто у статтях [2–4]. Проте для них характерна пропозиція застосування тепловізійного дослідження лише як засобу візуалізації наявних відхилень від встановлених норм. Спроби оцінювання результатів термографування зроблено у статті [5], у якій розглянуто можливість поєднання термографування та комп'ютерного моделювання для визначення й оцінювання дефектів ізоляції фасадів будівель, що водночас сприяє підвищенню точності результатів тепловізійного дослідження. Важливим у цій статті є підкреслення необхідності у комп'ютерній обробці результатів тепловізійного дослідження з метою виключення суб'єктивного фактора оцінки та інтерпретації результатів, проте конкретні алгоритми роботи надто розмиті та зведені до посилання на чинні нормативні документи. У роботі [6] запропонована комплексна оцінка енергоефективності та теплового захисту багатоквартирних будинків, що передбачає візуально-інструментальне обстеження, тепловізійний контроль якості теплового захисту та розрахункову оцінку теплотехнічних показників огороджувальної конструкції. При цьому її використання обмежене потребою у наявності повного комплекту проектної документації, що часто відсутня частково чи повністю або вже не відповідає дійсності внаслідок, наприклад, проведення ремонтних робіт.

Мета та завдання дослідження. Огляд літератури підтверджує доцільність та ефективність застосування під час оцінювання стану огороджувальних конструкцій, зокрема і теплоізоляційної оболонки, тепловізійного дослідження. Його використання переважно обмежене пошуком місць із відхиленнями показників розподілу теплового поля від базових значень та визнання їх дефектними, тобто констатацією факту їх наявності. Кількісного опрацювання пов'язаних із цим втрат теплоти немає.

Відповідно до цього, метою нашого дослідження є розроблення алгоритму кількісного визначення втрат теплоти на підставі вихідних результатів тепловізійного дослідження. Відповідно до мети виділяємо такі завдання:
– ознайомитися із нормативним порядком розрахунку втрат теплоти;
– визначити арифметичні залежності між величинами, що впливають на показник втрат теплоти;
– розробити методику розрахунку втрат теплоти за результатами тепловізійного дослідження.

Виклад основного матеріалу. Положення будівельних нормативних документів щодо теплових характеристик будівлі мають використовуватися під час проектування, будівництва, реконструкції й капітального ремонту (термомодернізації), складання енергетичного паспорта, визначення витрат паливно-енергетичних ресурсів для опалення будинків розрахунково-аналітичним методом, проведення енергетичного обстеження будівель тощо. При цьому враховується, що конструкції сучасних багатошарових огороджень характеризуються розподілом функцій між окремими матеріальними шарами.