9.1. Судовий та відомчий контроль за оперативно-розшуковою діяльністю Оперативно-розшукова діяльність, якій властиві специфічні таємні форми і методи, з одного боку, є одним з дієвих та ефективних засобів боротьби зі злочинністю, а з іншого боку, за відсутності належного контролю за її здійсненням, – одним із небезпечних засобів порушення прав та свободи людини і громадянина. Тому сполучення різних форм контролю: судового, відомчого та прокурорського нагляду за законністю її здійснення, є запорукою забезпечення прав та свобод осіб, які потрапляють до її сфери. Специфіка контрольної діяльності зумовлена її важливою соціальною роллю і поєднує в собі елементи правозастосовної, правоохоронної та управлінської діяльності, а саме: а) правоохоронна діяльність спрямована на припинення протиправних дій осіб і притягнення їх до відповідальності, а також передбачає вплив на порушників законодавства; б) правозастосовна діяльність передбачає кваліфікований нагляд за тим, щоб реальна, фактична діяльність державних органів, їх посадових осіб відповідала тому, що встановлено законом, максимально забезпечувала права і свободи громадян; в) управлінська сутність контрольної діяльності проявляється у правових актах контрольних органів, службових документах. Судовий контроль є способом забезпечення прав і законних інтересів громадянина, складовою правосуддя і здійснюється в рамках діяльності суду. Зміст судового контролю залежить від вирішення завдань, що стоять перед державою. Судовий контроль – це самостійна правова форма здійснення судової влади. При здійсненні судового контролю встановлюється один основний факт – чи є законною дія (бездіяльність) або акт відповідного органу, посадової особи. Судовий контроль у сфері оперативно-розшукової діяльності може розглядатися як напрям діяльності суду, що здійснюється шляхом реалізації повноважень щодо перевірки законності й обґрунтованості здійснення оперативно-розшукової діяльності, завданням якої є захист прав, свобод і законних інтересів громадян. Оскільки сфера здійснення судового контролю останнім часом охоплює практично всі аспекти суспільного життя, формування державної й публічної влади, соціального й державного управління, судовий контроль можна та необхідно розглядати як специфічну правову форму здійснення державно-владних повноважень, яка має своє соціальне покликання й функціональне значення. Саме тому необхідно вказати, що судовий контроль здійснюється як у сфері оперативно-розшукової діяльності, так і на досудовому розслідуванні. Це надає можливість визначити, що судовий контроль за дотриманням конституційних прав громадян в оперативно-розшуковій діяльності є одним із напрямків судового контролю як самостійної функції судової влади. В теорії ОРД існують і інші визначення судового контролю у сфері оперативно-розшукової діяльності – це напрямок самостійної функції суду, що здійснюється через систему передбачених законом засобів, спрямованих на реалізацію конституційних функцій судової влади, з метою недопущення незаконного та необґрунтованого обмеження прав та свобод особи у сфері оперативно-розшукової діяльності, відновлення цих прав та свобод або можливої їх компенсації засобами права. Судовий контроль за оперативно-розшуковою діяльністю, як складова частина судового контролю у кримінальному судочинстві загалом, являє собою самостійну процесуальну діяльність суду, покликану сприяти реалізації інституту судового захисту прав і свобод особи, залученої до оперативно-розшукової діяльності. Судовому контролю у сфері оперативно-розшукової діяльності, що відповідає нормам міжнародного права в галузі прав людини і громадянина, відводиться провідне місце, оскільки він має низку переваг над прокурорським наглядом і відомчим контролем, що полягають у тім, що статус судді і суду та їхні функції не пов'язані з якістю оперативно-розшукової діяльності, не припускають відповідальності судді і суду за виявлення та розкриття злочинів. Судова влада відокремлена від виконавчої влади, а судова процедура надання судового дозволу на проведення оперативно-розшукових заходів, що обмежують конституційні права та свободи людини і громадянина, з її елементами змагальності, спроможна більш ефективно їх забезпечувати. Згідно з міжнародними правовими актами права людини на свободу, особисту недоторканість, таємницю приватного життя, телефонних переговорів та поштово-телеграфної кореспонденції є непорушними. Разом з тим міжнародні правові акти та Європейський суд з прав людини, за умов забезпечення належної процедури захисту таких прав у судовому порядку, допускає їх обмеження для забезпечення безпеки суспільства та держави від злочинних посягань. Виходячи зі ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Контроль за обмеженням прав громадян на свободу, особисту недоторканість, таємницю приватного життя, телефонних переговорів та поштово-телеграфної кореспонденції, передбачених статтями 29, 30, 31 віднесено до компетенції суду. Обмеження вказаних прав можливі лише на підставі рішення суду та у випадках, передбачених законом. У структурі судового контролю за законністю проведення оперативно-розшукових заходів чільне місце відводиться об'єкту і предмету, оскільки вони обумовлюють його межі, визначають компетенцію суду в цій сфері, впливають на ефективність ОРД в боротьбі зі злочинністю та захист прав і свобод людини і громадянина. Об'єкт судового контролю за законністю проведення оперативно-розшукових заходів – це те, що протистоїть суб'єкту контролю, і те, на що спрямована його предметно-практична й пізнавальна діяльність. Судовому контролю протистоїть не оперативно-розшуковий підрозділ чи оперативний співробітник, а їх діяльність, що співвідноситься із законом – законність проведення оперативно-розшукових заходів, що обмежують конституційні права та свободи людини і громадянина. Поняття предмету судового контролю за законністю проведення оперативно-розшукових заходів слід використовувати як таке, що конкретизує об'єкт за необхідності виокремлення тих дій і актів, законність яких оцінюється в ході здійснення судового контролю. Засади судового контролю за законністю проведення оперативно-розшукових заходів визначаються законодавчими та відомчими правовими актами. На теперішній час, відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», більшість оперативно-розшукових заходів здійснюється в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України – за дозволом слідчого судді. Такий дозвіл надають слідчі судді Апеляційних судів областей.