Індія має значні водні ресурси, що використовують як для зрошення, так і для виробництва електроенергії.

Населення. За кількістю жителів Індія поступається тільки Китаю. Середня щільність населення становить 382 особи/км2, а в долині Гангу і на прибережних низовинах зростає до 1000-1500 осіб/км2.

Мову гіндустанців — гінді — проголошено державною. В Індії основні адміністративні одиниці — штати, створені за етнічною ознакою, а місцеві мови (бенгалі, телугу, маратхі, тамілі) є офіційними. Мовою державного спілкування є англійська. Понад 80% населення становлять індуїсти, мусульмани — 14 %. Є також сикхи і християни. Міжгромадські конфлікти на релігійному ґрунті виникають особливо в північній Індії: між мусульманами та індуїстами, між сикхами та індуїстами. Понад 66% індійців живе у сільській місцевості, переважно у великих селах. Міське населення становить лише 34 %. Найбільшими міськими агломераціями в Індії є Делі (понад 28 млн осіб), Мумбай (20 млн), Колката (15 млн), Бангалор (11 млн), Ченнай (10 млн осіб). Делі – один із найбільших економічних центрів країни, її головний культурний осередок. У місті розрізняють Новий і Старий Делі. Нью-Делі – міський район у межах Делі, збудований у XX ст., з широкими вулицями й бульварами, в якому розміщено державні установи, – є офіційною столицею Індії. Старий Делі має вузькі вулиці, хаотичне нагромадження старої житлової забудови, підприємств, пам'ятників культури. Там проживають 90 % жителів столиці.

Особливості сучасного розвитку. За абсолютними розмірами ВВП Індія входить до першої десятки країн світу. Однак за показниками ВВП на душу населення країна, — серед найбідніших. В Індії є сучасні заводи та електростанції, космічна й атомна техніка, важка і наукомістка промисловість, розвинена наука, тому вона належить до індустріально-аграрних країн.

На третинний сектор економіки припадає 62 % ВВП країни, вторинний – 23 %, первинний – 15 %. Частка зайнятих у первинному секторі (47 %) – одна з найвищих у світі. Це — сільськогосподарська країна; понад 800 млн індійців, що дорівнює населенню всієї Європи, – сільські жителі. Для багатьох бідних селян, як і 2 тисячі років тому, знаряддям праці є рало і серп, паливом – гній і солома, транспортом – віл чи буйвіл, формою обміну – бартер. У містах становище не краще: третина жителів живе в нетрях, які є нагромадженнями примітивних халуп.

Первинний сектор. У структурі сільського господарства, як і всюди в мусонній Азії, переважає рослинництво. Оброблювані землі займають половину площі країни. Для мусонного клімату характерна нерівномірність розподілу опадів по території та впродовж року, є надмірно зволожені райони і райони посушливі, є вологий сезон і сезон сухий. Тому штучне зрошення тут практикують з давніх часів. Греблі, канали, колодязі, помпи, тимчасові водойми – характерна риса індійського ландшафту. Домінують зернові культури. Рис вирощують повсюдно. Найбільша концентрація рисових посівів – на північному сході та прибережних низовинах. Місцями збирають до трьох урожаїв упродовж року. Пшеницю вирощують на північному заході Індо-Гангської низовини. Долина Гангу – один із найбільших у світі виробників цукрової тростини (друге місце після Бразилії), правда, частина цукру виробляється із кокосових горіхів. У харчуванні індійців велику роль відіграють бобові, овочі та фрукти; олійні (особливо арахіс і рапс) культури. Індія є другим у світі після Китаю виробником і експортером чаю. Важливими споживчими та експортними сільськогосподарськими продуктами є прянощі (чорний перець, гвоздика, кардамон), а також кава, тютюн і каучук. Із волокнистих культур важливими є бавовник (друге місце у світі) і джут.

Тваринництво має підсобне значення. За поголів'ям великої рогатої худоби країна посідає перше місце світі, але худоба (воли, буйволи, корови) використовується переважно як тяглова сила. Індійці-індуїсти – вегетаріанці. Вони споживають тільки рослинні та молочні продукти. Індуїзм уважає корову священною твариною.

Видобувна промисловість спеціалізується на видобутку вугілля (друге місце у світі). Розроблення покладів алюмінієвої сировини дає змогу на власному глиноземі виробляти алюміній. Родовища руд кольорових металів забезпечують значне виробництво концентратів міді, цинку, свинцю, рідкоземельних металів.

Вторинний сектор За останні роки Індія зробила значний крок вперед у створенні сучасної промисловості, високотехнологічних виробництв. Через бідність населення стримується зростання внутрішнього споживчого ринку, значну роль продовжують відігравати кустарні виробництва. Дешева ручна праця ковалів, теслярів, гончарів, ткачів в основному задовольняє потреби внутрішнього ринку. Важку промисловість сконцентровано в Північно-Східній Індії, де величезні поклади залізної руди залягають поряд з кам'яновугільними басейнами. Комплекс виробництв об'єднує видобування сировини і палива, електроенергетику, чорну і кольорову металургію, важке машинобудування. Цей район називають «Індійським Руром». Центрами металургії є Джамшедпур, Бокаро, Бхілаї, важкого машинобудування – Ранчі.

Провідними в індійському машинобудуванні стали виробництва автомобілів, комплектувальних та запасних частин до них, тракторів, енергетичного устатковання, а останнім часом високотехнологічної продукції електроніки. Найбільший центр машинобудування – Бангалор. Тут виробляють верстати, літаки, зброю, засоби зв'язку. Це також центр електронної промисловості й космічних досліджень.

Обсяги виробництв тканин, одягу, взуття, в яких працюють декілька десятків мільйонів людей, залишаються традиційно великими. Застосування аутсорсингу відкрило для цих підприємств, що використовують дешеву робочу силу, доступ до ринків усього світу.

Третинний сектор. У цьому секторі Індії зайнято 30 % економічно активного населення. У торгівлі та побутовому обслуговуванні переважають дрібні підприємства. Але в діяльності, що вимагає високої кваліфікації працівників, країна має можливість використовувати високоосвічену робочу силу, яка добре володіє англійською мовою, а це дає змогу ефективно впроваджувати сучасні інформаційні технології. То ж індійські підприємці можуть активно модернізувати промисловість і сільське господарство, фінансово-банківську справу та зовнішньоекономічну діяльність, а вчені – вести дослідження в галузі атомної енергетики, електроніки та програмного забезпечення, освоєння космосу, медицини тощо. Калката – великий торгово-фінансовий центр Індії. Світовими містами в Індії є Мумбай і Нью-Делі.