Середземні моря розташовуються всередині материка або між материками і з'єднуються з океаном однією або кількома протоками. Прикладом морів цього типу є Чорне, Середземне й Азовське в Атлантичному океані, Біле море в Північному Льодовитому океані, Червоне море в Індійському океані.

Міжострівні моря розміщуються між островами. Прикладом морів цього типу є Яванське, Банда в Тихому океані.

Частину океану або моря, що глибоко вдається у суходіл, але має вільний зв'язок з океаном, називають затокою. В окремих випадках назва «затока» історично закріпилася за такими частинами Світового океану, що є по суті морями, як, наприклад, Мексиканська, Гудзонова або Перська затоки.

Відносно вузьку частину водного простору, що сполучає дві сусідні водойми і роз'єднує ділянки суходолу, називають протокою. Прикладами проток є Керченська, Босфор, Магелланова, Гібралтарська.

Наскільки глибоким є океан. Океанічне дно розташоване на різній глибині. Найглибшим є Тихий океан (11 022 м - Маріанська западина), а наймілководнішим - Північний Льодовитий океан (5527 м - Гренландське море). Атлантичний океан за максимальною глибиною (8742 м - жолоб Пуерто-Рико) випереджає Індійський (7725 м - Зондський жолоб). Однак за середніми глибинами Індійський океан (3890 м) попереду Атлантичного (3600 м).

Подібно до того, як для позначення висот на суходолі використовується шкала висот, так для позначення різних глибин океану застосовується шкала глибин. Вона будується з використанням блакитного і синього кольорів за принципом, що глибше, то темніший колір - від блакитного до темно-синього кольору.

Звідки острови в океані. Порівняно невелику ділянку суходолу, з усіх боків оточену водами океану або моря, називають островом. Трапляються поодинокі острови й групи островів - архіпелаги. Наприклад, у Тихому океані налічують щонайменше 7000 островів і архіпелагів.

Острови утворюються по-різному. Колишні частини материка, що відокремились унаслідок рухів земної кори, це острови материкового походження, як-от Гренландія чи Мадагаскар. Острови можуть бути вулканічного походження, наприклад Гавайські. Острови можуть утворюватися також завдяки діяльності живих організмів. Прикладом є Великий Бар'єрний риф - скупчення коралових островів, утворених біля північно-східних берегів Австралії кораловими поліпами (морськими організмами).

§ 45. Властивості вод Світового океану

Про унікальні температурні властивості води. За своїми температурними властивостями морська вода є унікальною. Вона добрий накопичувач тепла і обігрівач. Приміром, верхній десятиметровий шар океанічних вод утримує стільки тепла, скільки не має вся атмосфера. Охолоджуючись, океан щедро віддає своє тепло в прилеглі шари атмосфери, нагріваючи її. Якби океану не було, середня температура повітря на Землі становила б не +15°, а -21°C.

Середня температура поверхневих вод Світового океану загалом дорівнює 17,5°C. Це приблизно на три градуси вище за середню температуру повітря біля поверхні Землі. Найтепліші поверхневі води має Тихий океан, температура яких у середньому перевищує 19°C. Середня температура вод Індійського океану сягає 17°C. Третє місце посідає Атлантичний океан з температурою води 16,5°C. Найнижча температура вод Північного Льодовитого океану сягає в середньому 1°C.

Завдяки перемішуванню води тепло з поверхні води передається в глиб океанічної товщі. Проте з глибиною температура води Світового океану поступово знижується і на глибині два кілометри вона зазвичай не перевищує 2-3°C. У разі охолодження морської води нижче -2°C на її поверхні утворюється крига. Вона вкриває 15% водного простору Світового океану. Межі поширення криги залежать від пір року, вітрів, течій. Навесні арктична крига досягає 47° пн. ш. А окремі велетенські уламки материкового льоду - айсберги - трапляються навіть на 30-й паралелі.

Чому і наскільки солона морська вода. Морська вода - розчин багатьох десятків хімічних елементів. Серед них важливу роль відіграють солі.

Солоність вимірюють у проміле - тисячних частках будь-якої величини (‰). Середня солоність Світового океану становить 35‰. Це означає, що в 1 кг морської води розчинено 35 солей. Солоність океанічних вод зумовлена передусім співвідношенням опадів і випаровування. Крім того, вона залежить від морських течій, притоку прісних річкових вод і від утворення та танення криги.

Найменшу солоність мають океанічні води у високих широтах, що пояснюють малим випаровуванням, переважанням опадів над випаровуванням і частково таненням криги. З наближенням до тропічних широт солоність вод зростає. Приміром, в Атлантичному океані вона сягає близько 38‰, в Індійському і Тихому - 37‰. Високу солоність вод тут пояснюють дуже великим випаровуванням і малою кількістю атмосферних опадів. У напрямку до екватора солоність зменшується до 33-35‰.

Чи скрізь вода в океані однакова. На перший погляд вода в океані скрізь однакова. Проте це не так. На різних географічних широтах морська вода має свої температуру і солоність.

Властивості вод Світового океану зумовлені особливостями клімату тієї ділянки земної кулі, де ці води поширені. Наприклад, на екваторі морська вода дуже тепла (+25 ... +29°C). Теплою також є і вода в тропічних широтах, температура якої становить у середньому +19°C.