Доходи бюджету – це основна фінансово-економічна категорія бюджетного процесу, яка характеризує вилучену й розподілену частини валового внутрішнього продукту.

Бюджетним кодексом України введено новації у бюджетному законодавстві щодо доходів бюджету. По-перше, в доходи бюджету не входять окремі податкові платежі (наприклад, надміру сплачені податки і збори, бюджетне відшкодування податку на додану вартість). По-друге, до доходів бюджету включені власні надходження бюджетних установ та плата за адміністративні послуги.

Отже, доходи державного бюджету – це частина централізованих фінансових ресурсів держави, які врегульовані відповідними нормативними актами і необхідні для виконання її функцій. Доходи бюджету відображають економічні відносини держави з підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які виникають у процесі стягнення бюджетних платежів.

Визначальною базою формування складу й обсягів доходів, форм їх мобілізації до державного й місцевих бюджетів є відносини власності, рівень соціально-економічного розвитку національної економіки, обсяг бюджетних видатків.

Основним джерелом формування державних доходів виступає створений в Україні ВВП та його новостворена вартість – національний дохід, зовнішні джерела, а в окремих випадках – національне багатство.

Джерела доходів Державного бюджету України визначені Бюджетним кодексом та іншими нормативними актами. Конкретизація доходів та ставок відрахувань уточнюється в Законі України «Про Державний бюджет України» на поточний рік.

2. Загальна характеристика доходів бюджету

За формою мобілізації доходи бюджету поділяються на п'ять груп:
1) податкові надходження;
2) неподаткові надходження;
3) доходи від операцій з капіталом;
4) офіційні трансферти;
5) цільові державні фонди (включаються до спеціального фонду бюджету).

Податковими надходженнями визнаються встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно з бюджетною класифікацією загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів) як джерел наповнення доходів бюджетів передбачено їх систематизацію за предметно-цільовою ознакою на шість груп податкових надходжень:
1. Податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості:
- податок на доходи фізичних осіб;
- податок на прибуток підприємств.

2. Податки на власність. До даної групи податкових надходжень належать періодичні податки на чисту вартість майна: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також збір за першу реєстрацію транспортного засобу. Вони мають місце в доходах місцевих бюджетів обласного рівня та бюджетів територіальних громад.

3. Збори та плата за спеціальне використання природних ресурсів:
– збір за спеціальне використання лісових ресурсів;
– збір за спеціальне використання води;
– плата за користування надрами;
– плата за землю;
– плата за використання інших природних ресурсів.

4. Внутрішні податки на товари і послуги:
– податок на додану вартість;
– акцизний податок;
– плата за ліцензії;
– збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

5. Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції:
– ввізне мито;
– вивізне мито;
– кошти, отримані за вчинення консульських дій.

6. Інші податки:
– податки, не віднесені до інших категорій (фіксований сільськогосподарський податок, єдиний податок, екологічний податок тощо);
– збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Неподаткові надходження є важливим джерелом доходів бюджетів різних рівнів. Проте їх обсяг значно менший від податкових надходжень.

Неподаткові надходження включають усі безповоротні надходження, крім доходів від продажу капіталу, всі надходження від штрафів і санкцій, крім штрафів за порушення податкового законодавства, а також добровільні, невідплатні поточні надходження з недержавних джерел.