У разі загрози оточення з'єднання (частини) розвідувальний загін встановлює: склад, положення і напрямок дій угруповань противника, який прорвався (обходить), наявність у нього засобів масового ураження, систем високоточної зброї, танкових частин (підрозділів); підхід резервів, їх склад, час і напрямок введення в бій, райони викиду (висадки), склад і характер дій повітряних (аеромобільних, морських) десантів.

Розвідувальний загін, який висилається на відкриті фланги з'єднання (частини) або який веде розвідку в тилу, виконує свої завдання, як правило, спостереженням. Виявивши підрозділи противника, які підходять, командир загону доповідає про це вищому командиру (начальнику), встановлює їх склад, чисельність і напрямок дій. Якщо ці підрозділи нечисленні (розвідувальні органи, бойова охорона), розвідувальний загін пропускає їх і виходить до головних сил противника, який обходить (прорвався), або якщо ці підрозділи діють самостійно на великому віддаленні від головних сил, завдають їм ураження вогнем і захоплюють полонених. Полонені негайно допитуються і за потреби доставляються в штаб частини (з'єднання).

Під час дій у гірській і лісистій місцевості розвідувальному загону може бути поставлене завдання закріпитися на вигідному рубежі (перевал, дефіле, міст) та утримувати його. З отриманням такого завдання командир розвідувального загону організує на визначеному рубежі кругову оборону й обороняє його до підходу підрозділів бригади або до отримання сигналу відходу.

Розвідувальний загін, висланий для розвідки морських десантів, висувається на морське узбережжя, розгортається якнайближче до зрізу води і веде розвідку спостереженням. Командир розвідувального загону організує спостереження так, щоб забезпечувався суцільний перегляд берега і водної поверхні на можливо більш широкому фронті.

В умовах обмеженої видимості використовуються технічні засоби розвідки та спостереження. У разі виявлення дрібних груп противника розвідувальний загін влаштовує розвідувальні засідки. Захоплених полонених, документи і зразки озброєння командир розвідувального загону після допиту (вивчення) направляє в штаб з'єднання. Допит полонених здійснюється якнайшвидше, переважно для отримання зведень в інтересах виконання поставленого розвідувальному загону завдання (де перебуває морський десант, його склад, де і коли плануються висадки).

Виявивши підхід морського десанту, командир розвідувального загону доповідає про це командиру (начальнику), який вислав його, і встановлює за ним безперервне спостереження. Діючи в бойових порядках військ, що висадилися, розвідувальний загін уточнює їх склад і характер дій.

Якщо противнику вдається завершити оточення бригади, то під час підготовки до виходу з оточення розвідувальний загін виявляє склад і угруповання військ противника, що оточили бригаду, визначає координати стартових (вогневих) позицій тактичних ракет, артилерії, ПУ.

Крім того, він встановлює райони розташування, склад і характер дій резервів противника, а також наявність загороджень і перешкод, прохідність місцевості.

Зусилля РЗ, який діє поза районом оточення, направляються на виявлення найбільш вигідного напрямку виходу бригади з оточення.

З початком прориву оборони противника, який оточив частину, РЗ, який діє назустріч військам, що перебувають поза оточенням, або повітряним (аеромобільним, морським) десантам, виявивши їх передові підрозділи або розвідувальні органи, обмінюється з ними сигналами взаємного впізнання. Командир розвідувального загону доповідає про зустріч командирам (начальникам), які його вислали, і надалі виконує уточнені завдання.

Під час виходу з оточення розвідувальний загін, який діє на напрямку прориву, приєднується до своїх військ. Розвідувальний загін, який діє осторонь від напрямку виходу з оточення, веде розвідку в уточненому напрямку в бік прориву до виходу в розташування своїх військ.

У разі раптової зустрічі з противником, коли уникнути бою неможливо, розвідувальний загін відкриває вогонь, сміливо нападає на противника і, використовуючи його збентеження, захоплює полонених. Потім РЗ виходить з бою і продовжує виконання завдання. Про результати бою командир розвідувального загону доповідає негайно. Полонених після особистого допиту він тримає під охороною в одній із бойових машин головних сил до виходу розвідувального загону в розташування своїх військ або прибуття за ними вертольота.

Порядок подальших дій розвідувального загону визначається особливим розпорядженням, переданим по радіо командиром (начальником), який вислав загін.

Під час розвідки водної перешкоди розвідувальний загін установлює наявність, склад і характер дій противника на своєму і протилежному берегах, характер водної перешкоди і стан її заплави. До водної перешкоди розвідувальний загін висувається на широкому фронті, приховано. За наявності противника на підступах до водної перешкоди загін виявляє його опорні пункти, установлює проміжки в бойовому порядку і, використовуючи їх, проникає до водної перешкоди. Визначає її ширину, глибину, швидкість течії, ґрунт і профіль дна, крутість і ґрунт берегів, наявність загороджень на берегах і біля води, зручні для форсування ділянки, наявність переправ і їх стан та переправляється на протилежний берег.

Ведучи розвідку противника на протилежному березі, розвідувальний загін виявляє його опорні пункти, незайняті ділянки, розташування вогневих засобів, других ешелонів (резервів), наявність і характер загороджень. Якщо неможливо переправитися на протилежний берег, розвідка противника, який обороняється на ньому, ведеться спостереженням зі свого берега. Переправу на протилежний берег у цьому випадку розвідувальний загін здійснює разом із передовим загоном або з підрозділами першого ешелону головних сил.