Юрій КЛИМЕНКО: «Однією з цілей демаршу російської сторони, є бажання, під загрозою гуманітарної катастрофи серед цивільного населення, змусити Уряд України та міжнародних партнерів розпочати «прямий діалог» з ватажками незаконних збройних формувань»

Портал NEWS.lugansk.ua поспілкувався з заступником голови Луганської обласної державної адміністрації з питань безпеки та громадського порядку Юрієм Клименком щодо ситуації навколо виводу росіян із СЦКК.
— Коли та з якою метою було створено Спільний центр з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін?
— За результатами переговорів Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України у м. Мінську, з метою контролю за дотриманням досягнутих домовленостей, а також документування випадків порушення режиму припинення вогню 19.09.2014 під час особистої зустрічі Президентів України та Російської Федерації, було прийняте рішення про утворення Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін (далі — СЦКК) – як тимчасово діючого органу, до складу якого увійшли представники як української, так і російської сторони.

СЦКК почав свою роботу 26.09.2014 в м. Соледар Донецької області. Під час роботи Центру, було створено 16 робочих груп (8 груп на території підконтрольній українській владі та 8 груп на тимчасово окупованих територіях) до складу яких, поруч із офіцерами ЗСУ також увійшли 75 офіцерів Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації.

Функціями СЦКК було визначено:
— контроль за виконанням домовленостей Сторін з виконання положень «Мінського Меморандуму»;
— вирішення спорів між Сторонами, пов’язаних з виконанням положень «Мінського Меморандуму», сприяння взаємодії між Сторонами з метою його виконання;
— управління призначеними групами спостерігачів в секторах (ділянках), які шляхом патрулювання спільно з представниками ОБСЄ здійснюють збір, узагальнення, аналіз інформації про факти порушення та виконання положень «Мінського Меморандуму»;
— організація та підтримка взаємодії з представниками спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на Україні та інших міжнародних організацій;
— надання допомоги у вирішенні питань, пов’язаних з обміном військовополоненими;
— сприяння відновленню об’єктів інфраструктури, пошкоджених внаслідок ведення бойових дій та інших заходів.

Протягом зазначеного періоду, на території Луганщини, підконтрольній українській владі, функціонувало 4 робочих групи СЦКК (на території Станично-Луганського, Новоайдарського та Попаснянського районів), а також 4 групи функціонувало на тимчасово окупованій території області.

Під час організації СЦКК було визначено, що Центр припинить свою діяльність лише після повного виконання «Мінських домовленостей» або із завершенням розміщення Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ.

Однак, 19.12.2017 за надуманим приводом всіх офіцери Збройних Сил РФ було відкликано із СЦКК. Після чого роботу Центру було паралізовано.
— Як виглядав порядок взаємодії обласної військово-цивільної адміністрації з СЦКК?
— Щоденно до Луганської обласної від керівництва місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та керівництва підприємств і установ, надходили звернення щодо необхідності проведення ремонтно-відновлювальних робіт або обстеження території на наявність боєприпасів та вибухонебезпечних пристроїв.

Після обробки та узагальнення отриманої інформації, від імені обласної військово-цивільної адміністрації на адресу СЦКК (електронною поштою) спрямовувалися, оформлені належним чином, заявки із зазначенням характеру, строків та часу виконання робіт, а також надання картографічних даних місць їх проведення.

Після розгляду зазначених заявок на засіданні СЦКК та отримання гарантій безпеки від української та російської сторін, на адресу обласної військово-цивільної адміністрації надходив дозвіл на виконання робіт.

Будь-які роботи у районах, прилеглих до лінії розмежування сторін, не могли початися без отримання погодження від СЦКК.

Посадові особи Луганської облдержадміністрації діяли щоденно взаємодіяли з офіцерами та керівництвом української сторони СЦКК.
— Яким чином припинення діяльності СЦКК відобразиться на роботі Луганської військово-цивільної адміністрації?
— По-перше: однією з основних задач СЦКК було здійснення контролю за відведення сторонами конфлікту всіх засобів ураження калібром понад 100 мм, а також фіксація випадків порушення режиму припинення вогню.

Відсутність контролю дозволить проросійським бойовикам порушати досягнуті домовленості, перекладаючи провину за ескалацію конфлікту на українську сторону, що ми вже і спостерігаємо останнім часом.

По-друге: внаслідок ведення бойових дій на території Луганської області було зруйновано 7 тис 226 об’єктів інфраструктури, основна більшість яких розташована на території районів, прилеглих до лінії розмежування сторін.

Проведення ремонтно-відновлювальних робіт на зазначених об’єктах неможливо без встановлення та гарантованого дотримання режиму припинення вогню сторонами конфлікту.

Таким чином, станом на сьогодні, обласна військово-цивільна адміністрація не має можливостей щодо проведення робіт із забезпечення сталого електропостачання населеним пунктам Золоте, Гірське, Катеринівка та іншим.

Відсутня можливість проведення робіт із ремонту водогонів Попаснянського районного водоканалу (при тому, що понад 80% споживачів питної води, яку видобуває зазначене підприємство, мешкає на тимчасово окупованій території) та інші.

По-третє: на території Луганської області, починаючи з 03.10.2015 року і до теперішнього часу, діє єдиний пункт пропуску «Луганськ – Станиця Луганська – Новоайдар» (з КПВВ «Станиця Луганська»), який у зв’язку із пошкодженням мосту через р. Сіверський Донець функціонує виключно як пішохідний.

Технічний стан мосту не дозволяє організувати транспортне сполучення та доставку товарів (вантажів) міжнародних гуманітарних організацій мешканцям населених пунктів, розташованих на непідконтрольній території.

Крім цього, під час організації КПВВ вважалося, що ним щодня будуть користуватися близько 1 — 1,5 тис. громадян, але на сьогодні — це понад 9,5-10,5 тис. осіб. Таким чином цей пішохідний перехід працює у режимі перенавантаження.

Особливо викликає занепокоєння те, що стан дерев’яної секції зруйнованого мосту є нестійким.

Зафіксовані непоодинокі випадки коли пішоходи, під час переміщення, втрачають рівновагу та падають. Занепокоєння також викликають труднощі з переміщенням осіб з обмеженими можливостями та осіб похилого віку.

Внаслідок того, що всупереч угод, які були достигнуті за результатами засідань Тристоронньої контактної групи у м. Мінську, представниками терористів, переміщено свій блокпост через лінію розмежування сторін (яка визначена як така, що проходить по руслу ріки Сіверський Донець) на територію, підконтрольну українській владі, обласна військово-цивільна адміністрація не має можливості почати роботи із зміцнення конструкцій мосту та створення більш сприятливих умов для мешканців, які перетинають лінію розмежування сторін.

Протягом 09.12.2017-10.12.2017 за сприянням Міжнародного Комітету Червоного Хреста була завершена часткова реконструкція дерев’яного пішохідного мосту у Станиці Луганській, внаслідок чого перехід мосту став значно безпечнішим. Однак це не є остаточним вирішенням зазначеної проблеми.

Крім цього, під час переговорів Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Донбасі у м. Мінську, обласною військово-цивільною адміністрацією було повність завершено розбудову та розгортання інфраструктури контрольного пункту в’їзду/виїзду «Золоте». Однак всі спроби української сторони відкрити зазначений пункт пропуску постійно блокуються ватажками бойовиків.

Не є секретом, що створення бойовиками штучних перешкод для перетину лінії розмежування сторін, має за ціль погіршення гуманітарної ситуації в області, та є основною причиною за якої велика кількість громадян щоденно змушена в дощ, сніг і спеку стояти по кілька годин на пропускному пункті, що звісно викликає критику органів державної влади з боку ОБСЄ та інших правозахисних організацій.
— В зазначених обставинах є можливість того, що частину функцій СЦКК візьме на себе хто-небудь з міжнародних організацій, наприклад ОБСЄ?
— Однією з цілей демаршу російської сторони, є бажання, під загрозою гуманітарної катастрофи серед цивільного населення, змусити Уряд України та міжнародних партнерів розпочати «прямий діалог» з ватажками незаконних збройних формувань, які діють за повної підтримки та під тотальним контролем Російської Федерації, про що яскраво свідчать останні події стосовно процедури зміни влади у, так званій, «ЛНР».

Російська Федерація, як пряма сторона конфлікту, несе повну відповідальність за розвиток безпекової ситуації та дії проросійських бойовиків.

На жаль, але сьогодні без участі російської сторони, будь-які гарантії безпеки членів моніторингових місій міжнародних організацій, у тому числі ОБСЄ, є неможливими.

Тому вкрай важливим залишається питання міжнародного політико-дипломатичного тиску на російську сторону з приводу виконання домовленостей досягнутих у «Мінському форматі».