Європейський парламент затвердив склад нової Єврокомісії на чолі з першою в історії жінкою на цій посаді — німкенею Урсулою фон дер Ляєн. Крім того, вперше майже половина нових єврокомісарів — жінки. Пріоритетами роботи фон дер Ляєн визначила зелену енергетику, діджиталізацію, культуру та освіту. Нова комісія розпочне роботу вже з 1 грудня. Чим займається Єврокомісія, хто такі єврокомісари та хто взагалі головний у ЄС? І чим Рада Європи відрізняється від Ради Європейського Союзу чи Європейської Ради? На деякі з цих питань не можуть відповісти самі європейці, що вже казати про іноземців. hromadske пояснює, як влаштований Євросоюз. Що це взагалі таке — Європейський Союз? Якщо коротко, це політичний та економічний союз 28 європейських держав (якщо Британія таки покине ЄС, їх буде на одну менше). В ЄС діє ринок без внутрішніх кордонів, існує власна офіційна валюта та банки, а працює все за допомогою системи наддержавних інституцій. ЄС має прапор — синє полотнище з 12-ма зірками, а також гімн і гасло, що звучить так: «Єдність у різноманітті». Хто ухвалює рішення в ЄС? В ЄС немає одного великого боса, натомість є сім основних інституцій, які приводять усе в роботу. До процесу ухвалення рішень залучені чотири з них. Законодавчу ініціативу має Єврокомісія, а ухваленням законів займається Європарламент спільно з Радою Європейського Союзу. Європейська Рада відповідає за формування політики ЄС. Ще три інституції — це Суд справедливості ЄС, що розглядає позови та слідкує за дотримання законів, Європейський Суд аудиторів, який контролює виконання бюджету, та Європейський Центральний банк, що визначає грошову політику єврозони. Давайте розберемося більш детально в чотирьох основних. Єврокомісія Це — двигун Євросоюзу, його виконавча влада. До складу входять 28 єврокомісарів, кожен з яких відповідає за певну сферу (наприклад, енергетика, торгівля, захист довкілля чи конкуренція). Вони мусять бути неупередженими і, перш за все, відстоювати інтереси всього Євросоюзу, а не лише своєї країни. Єврокомісія — єдиний орган, який може ініціювати закони в ЄС (але ухвалює їх Європарламент спільно з Радою ЄС). Саме Єврокомісія спершу розробляє бюджет, а згодом — контролює використання коштів. Окрім того, Комісія може надавати рекомендації чи підтримку Високому представнику ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки. Президентка: Урсула фон дер Ляєн, Німеччина. Європарламент Це єдиний орган ЄС, який обирають безпосередньо громадяни країн-членів — вибори проходять кожні п’ять років. Загалом у ньому засідає 751 євродепутат, а місця розподілені пропорційно до населення країн. Наприклад, найбільше має Німеччина — 96, оскільки ця країна має найбільше в ЄС населення. Європарламент ухвалює закони та бюджет спільно з Радою ЄС. Він розташований у двох містах — Брюсселі та Страсбурзі, а секретаріат працює в Люксембурзі. Президент: Давід Сассолі, Італія. Рада Європейського Союзу Це орган, що формується з міністрів держав-членів, які збираються для обговорення, зміни чи ухвалення законів. Після першого читання у парламенті законопроєкт потрапляє до Ради ЄС — та або затверджує його, або відправляє на повторний розгляд. Так само відбувається і з бюджетом. Окрім того, ця інституція укладає угоди Європейського Союзу, переговорником у яких виступає Єврокомісія, виробляє зовнішню політику за рекомендаціями Європейської ради. Профільні міністри збираються кілька разів на рік, однак урядовці проводять зустрічі впродовж усього року, щоб обговорити деталі. Президентство у Раді передається від країни до країни кожні шість місяців. Не варто плутати цю інституцію з Радою Європи, головним завданням якої є захист прав людини. До Ради Європи входять 47 держав, включаючи всі країни Європейського Союзу. Європейська рада Якщо до Ради ЄС входять міністри, то Європейська рада формується з глав держав. У її засіданнях беруть участь президент, голова Єврокомісії і Високий представник ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки. Це орган, який «стимулює та направляє», визначає загальний напрямок і політичні пріоритети, зовнішню і безпекову політику, висуває кандидатів на деякі високі посади, наприклад — президента Єврокомісії чи очільника Європейського центробанку. Президент: Шарль Мішель, Бельгія (з 1 грудня 2019 року).