Територія Галичини знаходиться у Східній та, частково, Середній Європі. На приблизно одній широті зі Львовом розташовані такі міста, як Краків, Прага, Франкфурт-на-Майні, Вінніпег, Ванкувер. Площа Галичини становить 55 300 км2. На півночі, сході та півдні вона межує з українськими історико-географічними землями - Волинню, Поділлям, Буковиною, Закарпаттям, а на заході - з Польщею. Тут перетинаються шляхи між Азією та Західною Європою, між Близьким Сходом, Середньо-Західним Середземномор’ям та Північною Європою, тому Галичина здавна пов’язана з цими регіонами.

Клімат Галичини помірно-континентальний - тут яскраво виражені всі чотири пори року. Природні ландшафти цього краю дуже різноманітні - від низовинного Малого Полісся до найвищих хребтів Українських Карпат.

Через територію Галичини пролягає Головний Європейський вододіл, що розділяє басейни Чорного та Балтійського морів.

Оскільки Галичина розташована на стику рівнин та гір, то їй притаманне розмаїття природних зон. У лісах в сезон «тихого полювання» протягом вересня-жовтня є вдосталь грибів: опеньки, маслюки, білі гриби, лисички, підосичники, та ягід: ожина, малина, суниця, чорниця, брусниця. Тваринний світ рівнинної та гірської частин Галичини мало відрізняється. Водоймища багаті на численні види риб: короп, карась, лящ, плотва, форель, окунь, сом та щука. Серед ссавців часто зустрічаються зайці, козулі, дикі кабани.

Впродовж тривалого часу Галичина була переважно аграрним краєм. Тут зазвичай вирощують помідори, селеру, перець, горох, буряк, моркву, редиску, часник, петрушку, бульбу, капусту, огірки, брукву, ріпу. Через те, що в Галичині традиційно вирощували і вирощують злакові культури: пшеницю, жито, ячмінь, овес, просо і гречку, - окреме місце в галицькій кухні посідають різноманітні каші. На Галичині розводять рогату худобу, свиней, а в Карпатах розвинуте вівчарство. Розвинуте тут і садівництво - всюди є чимало яблунь, вишень, груш, слив. З птиці розводять курей, гусей, індиків та качок.