За листопад-грудень 2013 р. на Майдані відбулося два серйозних протистояння. Таким став розгін студентів 30 листопада, який переформатував усю риторику Майдану від боротьби за євроінтеграцію — до боротьби проти режиму. Другим таким фактором стала спроба розігнати Майдан у ніч з 10 на 11 грудня: тоді тисячі киян зібрались на Майдані і завадили його розгону. Святкування ж Нового 2014 року проходило у мирному оптимістичному настрої.

31 грудня 2013 р. кияни зібралися на Майдані, щоб підтримати протестувальників і зустріти разом Новий рік. Таку кількість людей у новорічну ніч Майдан Незалежності бачив тільки на зустрічі 2005 року після перемоги Помаранчевої революції. Новорічні свята традиційно є чудовим моментом для влаштування різноманітних імпрез, перформансів, креативних інсталяцій тощо.

Оскільки конструкція ялинки перетворилась на культову революційну інсталяцію, то активісти запросили киян прикрасити своїми іграшками живі ялинки біля Національної консерваторії. На цей заклик відгукнулось багато містян, і ялинки швидко одягнули у святкове новорічне вбрання. Також живу ялинку встановили на Хрещатику біля Київської мерії. Художники-волонтери оздобили знамениту майданівську сцену, а художня майстерня Києво-Могилянської академії «Антресоля» подарувала Майдану свого синього «Євроконя». На нього покладено місію привезти українців до Європи у 2014 — році синього дерев’яного коня.

Імпреза «Новорічна пошта любові євромайданівців» теж підняла дух учасникам протестів, коли за кілька годин до настання 2014 р. чарівні янголята почали збирати їхні новорічні побажання. Ці ж самі янголята вже через тиждень провели флеш-моб «Українське Різдво: народження України»: розписані кульки учасників об’єдналися в одне жовто-блакитне українське серце.

Мистецьке об’єднання «OsтaNNя барикада» запрошувало киян зустрічати «Барикадний Новий Рік»:

«Вперше в житті у Вас є можливість зустріти Новий рік на барикадах! З нами ті, хто стояв пліч-о-пліч в холод і негоду, хто не лякався міліцейських кийків. А тепер ми спільно відсвяткуємо прихід Нового Року. Українці як вміють боротися, так вміють і святкувати!.. О 23.45 планується зафіксувати рекорд для "Книги рекордів Гіннеса". Така велетенська кількість людей у світі ще не співала свій національний гімн. Заспіваємо "Ще не вмерла Україна!" разом! 31 грудня з 21.00 всі на Майдан!»

Гімн України виконувався на Майдані багато раз на добу, але його виконання у Новорічну ніч стало особливим, бо тоді його заспівали близько 500 тисяч українців і навіть встановили у такий спосіб новий світовий рекорд. Під час масового виконання гімну України всі присутні на Євромайдані запалили ліхтарики та підняли їх догори. Це був мегаперформанс Майдану. Своїми враженнями від побаченого й почутого поділився Валентин Сильвестров із журналістами газети «День». На його думку, у виконанні Майданом гімну України було щось особливе:

«Гімн України — дивовижний. Спочатку він начебто не справляє враження, але це лише на перший погляд. Насправді його створив Михайло Вербицький — церковний композитор середини XIX ст. Він жив в Австрійській монархії, мабуть, дуже любив Шуберта, у нього був мелодійний дар — це помітно з його літургій. Він був церковним композитором. І ось цю патріотичну пісню він теж створив як церковний композитор. Це ж алілуя, розспів (наспівує). У гімнах ніде такого немає! Це унікальний твір: це — гімн України, але в ньому є ознаки літургійного початку. У цьому гімні затонула якась пам’ять про літургію, про всеношну. У цьому простому наспіві немов дме вітер, немов гілки дерев співають».

Інсталяції

Головним символом і центральною інсталяцією Майдану стала «Євроялинка» або «Йолка» — вкрита різноманітними плакатами величезна структура для новорічної ялинки, встановлення якої послугувало офіційним приводом для розгону студентів на Майдані в кінці листопада 2013 р. Плакати на ній мінялись і доповнювались залежно від ситуації. А світові мас-медіа швидко зробили її відомою. У серпні 2014 р. інсталяцію було передано Музею Майдану для збереження, проведення опису й атрибуції кожного з її елементів.

Взагалі, інсталяцій на Майдані не бракувало. Майдан — це, перш за все, суспільний простір, і він потребує координації. Відомий своєю альтернативною міською навігацією київський дизайнер Ігор Скляревський встановив на Майдані інформаційні таблички, які допомагали протестувальникові знайти кухню, пункт поселення, обігріву, інфоцентр тощо. Також Скляревський був автором плакатів і наліпок із закликами «Підняти попу і вийти на Майдан», «Вибрати світлу сторону сили».