За даними спірографії, у 15 курців і тих, що зловживали курінням, до провокаційної проби встановлено певну різницю в показниках функції зовнішнього дихання, на відміну від 10 хворих, які не мали цієї звички.

Так, ЖЄЛ не відрізнялася від норми. У хворих на псоріаз курців порівняно з хворими, які не курять, виявлено вірогідно нижчий показник форсованої ЖЄЛ. Показник МВЛ у хворих обох порівняльних груп майже не відрізнявся. У нікотинозалежних вірогідно гіршим (p < 0,05) виявився показник ОФВ — (75,3 ± 14,6) % порівняно з тими, що не курять, — (90,5 ± 17,6) %. Надалі ми порівнювали МОШ на рівні видиху 25, 50 та 75 % ФЖЄЛ. Помітна лише тенденція до зниження їх у курців (p > 0,05). Це дає підстави вважати, що у хворих є прихована незначна обструкція бронхів без видимих клінічних виявів, що підтвердив у висновку лікар-пульмонолог.

Тест із фізичним навантаженням порівнювали з показниками двох груп та залежно від статі й інтенсивності куріння з подальшим дослідженням вентиляційної функції легень.

Встановлено, що провокаційний тест у курців суттєво вплинув на ФЖЄЛ. Він був істотно нижчим за нормальні величини і становив у середньому (66,2 ± 11,7) %. Фізичне навантаження у курців більшою мірою, ніж у здорових, призводить до куріння після провокаційного тесту ОФВ — (71,1 ± 13,6) %, що було статистично вірогідним (p < 0,05). У тих, хто не курить, цей показник не відрізнявся від норми — (83,6 ± 17,9) %. Аналогічні дані отримано й щодо МОШ на рівні видиху 50 і 25 % РЖЄЛ.

Кисень надходить у організм під час вдиху повітря і розноситься кровоносними судинами по клітинах. Потреба в ньому змінюється залежно від ступеня функціональної активності організму та інших чинників, зокрема порушення функціонального стану і легенево-серцевого апарату.

До зниження дифузії легень під час ураження їх, особливо в курців, призводять ті процеси, котрі супроводжуються зменшенням площі газообміну, змінами властивостей альвеолярно-капілярної мембрани легень. Таким чином, вивчення ступеня насичення крові киснем при псоріазі, особливо у курців, важливе з точки зору як лікування, так і прогнозу.

Пульсоксиметрію вивчено у 15 хворих на псоріаз курців і 10 хворих на псоріаз, які не зловживали курінням (чоловіків — 17, жінок — 8, вік — 26—54 роки). Контрольну групу склали 10 здорових осіб.

Сатурація крові киснем у здорових осіб становила (98,42 ± 0,16) % у чоловіків і (96,38 ± 0,14) % — у жінок. У хворих на псоріаз, які не курили, як і у здорових, ступінь насичення артеріальної крові киснем був (98,32 ± 0,24) % у чоловіків і (99,2 ± 0,23) % у жінок (p > 0,05). Ці показники у контрольній групі становили (94,32 ± 0,16) % у чоловіків і (95,22 ± 0,21) % у жінок. Таким чином, виразне статистично вірогідне (p < 0,01) зниження сатурації крові киснем виявлено у хворих на псоріаз курців.

Пригнічення сатурації крові киснем у курців пов’язане зі зниженням процесів дифузії, зумовленим як зменшенням площі газообміну, так і переважно функціональними, перехідними дистрофічними, ексудативними та іншими змінами альвеолярно-капілярної мембрани, які властиві хронічному процесу в легенях.

Ми у 30 хворих на псоріаз, які курили, і у 15, котрі не зловживали нікотином, вивчали ліпідний обмін. Так, якщо вміст ліпідів у здорових становив (4,68 ± 0,62) ммоль/л, то у хворих на псоріаз, які не курили, він був підвищений до (5,98 ± 1,08) ммоль/л (p < 0,05), а у хворих на псоріаз курців — до (6,31 ± 1,04) ммоль/л (p< 0,01). Рівні ліпідів низької щільності відповідно становили: (2,88 ± 0,33) ммоль/л; (2,86 ± 0,86) ммоль/л і (2,94 ± 0,68) ммоль/л, а високої щільності — (1,43 ± 0,69) ммоль/л, (1,26 ± 0,84) ммоль/л і (1,48 ± 0,85) ммоль/л, що було статистично не вірогідно (p > 0,05). Вміст холестерину був підвищений у хворих на псоріаз, які не курять,— (5,04 ± 1,05) ммоль/л, а у курців — до (5,9 ± 0,32) ммоль/л при нормі (4,8 ± 0,51) ммоль/л, що було статистично не вірогідно (p > 0,05). Особливо статистично вірогідно (p < 0,05) збільшувався вміст фосфоліпідів — відповідно (3,02 ± 1,34) ммоль/л і (2,92 ± 1,19) ммоль/л при нормі (0,8 ± 0,09) ммоль/л. Концентрація тригліцеридів була на рівні здорових людей (p > 0,05).

Таким чином, у хворих на псоріаз, особливо у курців, встановлено статистично вірогідне підвищення рівнів загальних ліпідів, а також фосфоліпідів.

Вивчення показників якості життя дає змогу оцінити ефективність лікувальних реабілітаційних заходів та зміни, що відбуваються навіть під час дебюту різних патологічних станів. Вони суттєво доповнюють дані про клінічний статус пацієнта. Тому таке дослідження дуже важливе, адже інколи навіть тривале куріння не призводить до появи об’єктивних змін, а показники якості життя можуть мати мінімальні зміни в різних сферах діяльності.

У жінок, хворих на псоріаз, які курять, вірогідно нижчий (p < 0,05), ніж у чоловіків, загальний статус — відповідно (59,2 ± 10,1) і (62,7 ± 12,1) бала. У них помітно погіршується перебіг псоріазу порівняно з попереднім роком — (49,6 ± 18,6) бала, хоча і в чоловіків цей показник досить низький — (56,2 ± 22,4) бала. У жінок більшою мірою порівняно з чоловіками обмежена життєздатність — відповідно (63,9 ± 15,1) і (68,1 ± 15,6) бала. Вірогідно нижчий у них і фізичний статус — (76,1 ± 15,3) та (84,1 ± 15,6) бала. Фізична активність жінок-курців також вірогідно нижча. Таким чином, психоемоційний стан, за даними опитувальників, у курців значно знижений, особливо у жінок. У них вірогідно пригнічені показники соціальної активності та психічного здоров’я. У загальній групі залежних від куріння хворих показники фізичного, психічного та загального статусів вірогідно нижчі, ніж у тих, що не мають цієї звички. Особливо низькими виявилися загальний статус та психічний стан, меншою мірою — фізичний. Тобто якість життя жінок-курців, хворих на псоріаз, гірша, ніж чоловіків, за рахунок зниження фізичної активності, психічного здоров’я, соціальної активності, перебігу дерматозу.

Висновки

Встановлено, що значно вищий рівень куріння у хворих на псоріаз чоловіків, і вони раніше починають курити, ніж жінки, які, проте, швидше звикають до куріння, що свідчить про негативний вплив соціального оточення, а також роль психологічних негараздів у формуванні шкідливих звичок.

У цих хворих, на відміну від пацієнтів, що не курять, середні показники за індексом курця у 1,5 разу вищі, а концентрація котинінів у сечі, кількість балів за тестом Фагерстрема та пачкороків — майже вдвічі.

Визначено особливості клінічних виявів та перебігу псоріазу у курців порівняно з хворими, які не курять. Частіше спостерігалися дисеміновані форми, ураження долонь та підошов, оніходистрофія й торпідність до терапії.

На підставі даних спірографії у хворих на псоріаз курців зауважено статистично вірогідно низькі показники форсованої життєвої ємності легень, рівні ОФВ і МОШ, особливо під час фізичного навантаження, що свідчить про приховане незначне ураження бронхів, особливо у чоловіків.

Дані пульсоксиметрії засвідчили, що у цих хворих статистично вірогідне пригнічення сатурації крові киснем за рахунок зменшення площі газообміну, зміни альвеолярно-капілярної мембрани як показника хронічного процесу в легенях у вигляді незначної обструкції бронхів.

Під час вивчення жирового обміну у хворих на псоріаз, особливо у курців, встановлено підвищення середнього рівня загальних ліпідів, а також кількості фосфоліпідів, що свідчить про негативний вплив куріння на функцію печінки.

За результатами вивчення якості життя встановлено, що у хворих на псоріаз, які курять, на відміну від тих, хто не має такої звички, вірогідно нижчий загальний і фізичний статуси, обмежена життєздатність, особливо у жінок.