3.1 Геоінформаційний базис щодо регіону верифікації

Регіон верифікації розроблених в монографії підходів має загальну модельну площу 310,1 тис. км2. Вона відображає розмір території без площі водних об'єктів, що надалі скрізь і буде розумітися (див. детальну інформацію в таблиці додатка). Цей регіон, як вже зазначалося, охоплює три фізико-географічних зони України: мішаних (хвойно-широколистяних) лісів, широколистяних лісів і лісостепу(рис. 3.1-3.2). Назви, склад і місцезнаходження всіх обраних для верифікації фізико-географічних таксонів подано скрізь на основі [33]. При цьому слід зважити на те, що опис природничо-географічних особливостей зазначених таксонів вичерпно викладено у праці О.Маринича та П.Шищенка [30]. Завдяки цьому не має рації дублювати такий опис у монографії.

Зона мішаних (хвойно-широколистяних) лісів містить єдиний Поліський край. Він, у свою чергу, поділяється на 5 фізико-географічних областей з їхніми 39 районами. Площа зони й краю – 88,9 тис. км2, тобто 29% регіональної. Зону широколистяних лісів з площею 60,1 тис. км2 або 19% площі регіону теж представлено єдиним краєм – Західноукраїнським. Він об'єднав 6 фізико-географічних областей, у яких вирізнено 33 райони. А от лісостепову зону з площею 161,1 тис. км2, тобто 52% регіональної, поділено вже на три краї: Подільсько-Придніпровський (площа 79,6 тис. км2 або 26% регіональної) з його 8 фізико-географічними областями та 31 районом; Лівобережнодніпровський (площа 56,5 тис. км2 або 18% регіональної), який об'єднує 4 області та 17 районів, а також Східноукраїнський (площа 25,0 тис. км2 або 8% регіональної) з його 2 областями та 10 районами.

Таким чином, під час безпосереднього аналізу міри антропізації ми будемо оперувати відповідними просторовими даними щодо розподілених за краями 25 фізико-географічних областей та їхніх 130 районів у регіоні верифікації (див. далі).

За основні ж компоненти сформованого геоінформаційного базису для зазначеного верифікаційного регіону правили такі відкриті джерела цифрових просторових даних (зважаючи на те, що всі растрові дані цих джерел було переведено в пошаровий векторний формат для регіону та заданих просторових об'єктів):

1) інтерактивна растрова карта земельних покривів (Land Cover) програми Climate Change Initiative (CCI-LC Map) Європейського космічного агентства (European Space Agency, ESA) з просторовим розрізнюванням 300 м (далі, скорочено, карта ESA Land Cover). Її створено станом на 2015 рік шляхом обробки даних дистанційного зондування (ДДЗ) низки супутникових програм, зокрема Envisat з сенсором MERIS, SPOT, PROBA  і NOAA  з сенсором AVHHR.

Склад полігональних просторових об'єктів цієї карти відповідає застосованій для її побудови класифікаційній системі (класифікації) земельних покривів (Land Cover Classification System, LCCS). Класифікацію було розроблено Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (United Nations Food and Agriculture Organization, UN FAO) з огляду на необхідність її зіставності з аналогічними класифікаціями і/або просторовими продуктами, які стосуються земельних покривів.

Згідно з [95], класифікація LCCS, як власне і карта ESA Land Cover, оперує 22 класами земельних покривів першого, «глобального» рівня. Серед них вирізняються, зокрема, покриви незрошуваних і зрошуваних орних земель, лісів різного типу, а саме широколистяних, хвойних і мішаних, чагарників, трав'яної рослинності, заболочених земель, територій з відсутньою або незначною рослинністю, селитебно-промислових територій, водних об'єктів, а також певні гетерогенні покриви - лісо-чагарниково-трав'яної рослинності, її комплексування з агроугіддями тощо.

Для доступної розробникам деталізації першорівневих класів у класифікації LCCS і відповідній їй карті на другому, «регіональному» рівні додано ще 14 підкласів. Наприклад, покриви лісів різного типу поділено за щільністю деревної рослинності тощо.

Фрагмент інформаційно-мережного інтерфейсу карти ESA Land Cover наведено на рис.3.3;

2) інтерактивна растрова карта земельних покривів картографічного веб-сервісу GlobeLand30 Національного центру геоматики Китаю (National Geomatics Center of China, NGCC) з просторовим розрізнюванням 30 м (далі, скорочено, карта Globeland30 Land Cover).

Цю карту сконструйовано станом на 2011 рік на основі дешифрування ДДЗ таких супутникових програм, як Landsat і програми супутникового моніторингу довкілля Китаю HJ.

Класифікаційна схема карти Globeland30 Land Cover згідно з [106] містить геоінформаційно картографовані 10 типів земельних покривів.

Серед них, зокрема, комплексні за складом елементів покриви агроугідь, лісів, трав'яної та чагарникової рослинності, водно-болотних угідь (англ. wetlands) і водних об'єктів.

Зазначена схема містить також земельний покрив т. зв. штучних поверхонь. Цей покрив є найбільш композиційно комплексним. Він, відповідно до його дефініції в [106], адекватний об'єктам селитебної, промислово-будівельної, гірничопромислової та транспортної систем землекористування та/або його наслідків (СЗК/НЗ) за нашою систематизацією (див. табл.2.3 і далі).

Фрагмент інформаційно-мережного інтерфейсу карти Globeland30 Land Cover наведено на рис.3.4;

3) векторні просторові дані картографічного веб-сервісу OpenStreetMap (далі, скорочено, дані OSM). Просторові дані щодо заданих типів і класів географічних об'єктів, передусім селитебної, промислово-будівельної, гірничопромислової та транспортно-зв'язкової землекористувальних систем, а також щодо деяких складників інших СЗК/НЗ, отримувалися шляхом подавання запитів через відповідні ключі / значення. Це здійснювалося, наприклад, через ключ «land use» (землекористування) і значення «industrial» (промислова зона), ключ «manmade» (штучний) і значення «pipeline» (трубопровід), ключ «highway» (автомагістраль) або ключ «rail- way» (залізниця) з потрібними для деталізації значеннями тощо.

Позаяк OSM за організацією є відкритим проектом, що підтримується його користувачами, всі залучені до створення базису дані OSM перевірялися з огляду на їхні метадані. За потреби, дані OSM коригувалися з використанням допоміжних джерел, насамперед відкритих для доступу ДДЗ програми Landsat (див. далі);

4) векторні просторові дані щодо об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) України (далі, скорочено, карти ПЗФ). Їх було отримано з відповідних карт урядового веб-сайту та веб-порталу «Природа України» А.Грачова;

5) растрові карти електронної версії Національного атласу України (далі, скорочено, Національний атлас України, а саме карти:
– «Фізико-географічне районування» та «Ландшафти» (за О.Мариничем, Г.Пархоменком, В.Пащенком, О.Петренком і П.Шищенком, М 1:2500000);
– «Ґрунти» (за О.Канаш, Т.Лактіоновою і В.Медведєвим, М 1:2500000);
– «Рослинність» (за Я.Дідухом і Ю.Шелягом-Сосонко, М 1:2500000);
– «Загальна розчленованість рельєфу» (за Г.Кучмою, О.Луговою та Р.Спицею, М 1:5000000);
– «Антропогенні зміни рельєфу» (за М.Барщевським, В.Палієнко та С.Жилкіним, М 1:5000000);
– «Транспортна мережа" (за Н.Кас'яновою і В.Разовим, М 1:2500000);
– «Виробництво електроенергії та розподільчі мережі» (за Т.Яснюк, М 1:4000000);

6) растрова карта електронної версії Атласу України (далі, скорочено, електронний атлас України) «Території для відпочинку та санітарно-курортного лікування населення» (за А.Бочковською та Л.Руденком, М 1:6000000);

7) інші допоміжні джерела, серед яких, зокрема, відкриті для вільного (некомерційного) доступу ДДЗ програми Landsat (супутника Landsat 8, максимальне просторове розрізнювання 15 м), які завантажувалися, передусім, з веб-каталогу Earth Explorer / USGS), а також дані досить відомих картографічних веб-сервісів Google Earth і Google Maps.

3.2 Робоча шкала міри антропізації фізико-географічних таксонів

Зважаючи на створений геоінформаційний базис, розглянутий вище, та регіон верифікації, і було розроблено власне робочу шкалу міри антропізації фізико-географічних таксонів як агрегацій суходільних ландшафтів, які формують регіональні ландшафтні структури зон мішаних (хвойно-широколистяних) і широколистяних лісів та лісостепу. Шкалу параметризовано через відповідні категорії та індекси антропізації і наведено у табл.3.1.