У районі досліджень спостерігаються значні, а іноді корінні, порушення в розвитку природної обстановки, і як наслідок, складні природно-екологічні умови, обумовлені тривалим цілеспрямованим антропогенним впливом. Господарська діяльність тут пов'язана як із сільським господарством, так і з розробкою корисних копалин відкритим способом, функціонуванням промисловості, будівництвом і благоустроєм міст, а також з іншими видами діяльності людини. Інтенсивність господарської діяльності безупинно зростала протягом останніх десятиліть.

При дослідженні техногенного перетворення ландшафтів досліджуваного району (рис. 2.1), використовувалися картографічні моделі, що представляють собою серію карт.

Промисловий вплив. Функціонування промислових ландшафтів пов’язано з інтенсивним техногенним масо- та енергопереносом, у них техногенез досягає найбільш повного вираження. На території Кривбасу розташовано чотири гірничозбагачувальних комбінати: ПівнГЗК (ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»), ЦГЗК (ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат»). ПівдГЗК (ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» та ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»), ІнГЗК (ВАТ «Інгулецький гірничозбагачувальний комбінат»).

Гірничо-промислові ландшафти (ГПЛ) пов'язані з гірничо-видобувною промисловістю. Морфологічні особливості таких ландшафтів визначаються видом сировини, що добувається, і способом видобутку.

Гірничо-видобувна промисловість є одним з потужних факторів техногенного перетворення усіх елементів ландшафту. На її частку припадають значні площі земель, що частково або повністю втратили природну родючість і стали не придатними для проживання. У процесі розробки корисних копалин у Кривбасі було знищено окремі елементи природного рельєфу й сформовано не властивий природі антропогенний рельєф, представлений комплексом акумулятивних і скульптурних антропогенних форм (розмаїтість кар'єрів, виїмок, відстійників, штучних каналів, відвалів, гірських виробок і т.д.).

Залізовидобувні кар'єри, з яких 9 вважається великими і багато – менших розмірів, займають загальну площу понад 100 км2. Глибина найбільших кар'єрів з видобутку залізної руди перевищує 300 м. Одні кар'єри (Першотравенський, кар'єри ІнГЗК, ПівдГЗК й інші) мають округлу форму з шириною кар'єрного поля в найширшій його частині до 2,0 – 2,5 км. Інші (Аннівський, №1 ІнГЗК та інші) витягнуті в одному напрямку, ширина їхнього кар'єрного поля набагато менша ніж довжина.

У районі кар'єрів можна спостерігати в'їзні й виїзні траншеї, на схилах кар'єрів фрагменти робочих уступів. Крім великих кар'єрів у смузі видобутку залізної руди розташовано багато кар'єрів, що мають значно менші розміри й глибину.

У безпосередній близькості до кар'єрів розташовуються відвали. Для розміщення розкривних порід, що відсипаються у відвали, потрібні площі, що досягають багатьох тисяч гектарів. Відвали по своїх лінійних розмірах і за об'ємом складованих у них порід наближаються до таких природних утворень, як невеликі сопки, пагорби, кряжі. Акумулятивний (насипний) техногенний рельєф багатоярусних відвалів району утворений сполученням окремих гряд, пагорбів, грядогорбистих і відносно вирівняних ділянок, змінених робочою технікою. Висота пагорбів і гряд перевищує 40 - 50 м. Окремі гряди простягаються на 2,5 – 3,0 км. Розміри пагорбів у основі дорівнюють у поперечнику 0,2 - 0,5 км. Старі відвали слабко закріплені рослинністю. Відносно вирівняні ділянки природного рельєфу усередині кар’єрно-відвальних комплексів, змінені робочою технікою, найчастіше позбавлені рослинного покриву або слабко закріплені рослинністю. Лише місцями на них зберігається зімкнутий рослинний покрив, при цьому рослини перебувають у пригніченому стані.

Збільшення розкривних робіт в останні роки неминуче викликає формування нових відвалів, для яких часто використовуються колишні кар'єри.

Для схилів кар'єрів і відвалів найбільш характерними є інтенсивні процеси ерозійного розмиву. Ерозійні борозни, вимоїни, яри зустрічаються у великій кількості. Їхній розвиток на схилах, що формуються, створює ерозійну небезпеку. Основними процесами, що викликають деформацію бортів кар'єрів і схилів, є опадання й обвалення пухкого матеріалу, оповзання й опливання схилів, складених перезволоженими ґрунтосумішами, просідання й осідання окремих ділянок схилів, пов'язане із тріщинуватістю порід або порушенням їхньої структури. У результаті деформації відбувається переміщення пухких мас і накопичення у підніжжях схилів.

Причинами виникнення деформацій можуть бути природні процеси, такі як, наприклад, вивітрювання або змочування схилів атмосферними опадами. Однак, деформації можуть бути також викликані штучно, тобто прямою або непрямою техногенною діяльністю. Прямою дією можна вважати підривні роботи. Непрямий вплив позначається на крутості укосів, що іноді збільшується.

Хвостосховища є невід’ємною частиною гірничозбагачувальних комбінатів. Довжина їх змінюється від 4,0 – 5,0 км до 8,0 – 10,0 км, а ширина від 2,0 – 2,5 до 4,5 – 5,0 км. Вони частіше розташовані у колишніх балках.

З основними формами рельєфу кар’єрно-відвальних комплексів (кар'єрами, відвалами, хвостосховищами) тісно пов'язані допоміжні споруди. До них відносяться обвідні й дренажні канали, виїмки для транспортних шляхів, дамби, що огороджують, вали, греблі, очисні споруди й т.д.

Виникнення кар’єрно-відвальних комплексів викликало нові процеси в розвитку ландшафту. При розкритті родовища були повністю знищені рослинні спільноти, знятий ґрунтовий шар. У радіусі декількох кілометрів від району видобутку спостерігається зниження рівня ґрунтових вод, пов'язане з постійною відкачкою вод з кар'єрів, днище яких виявилося нижче рівня ґрунтових вод. Відбулося посилення ерозійних процесів на схилах відвалів і кар'єрів, забруднення поверхневих вод, зв'язане зі скиданням кар'єрних вод, а також з тимчасовими потоками, що з'являються під час дощів на незадернованих схилах відвалів і т.д.

Залізо-видобувна промисловість та її підприємства, враховуючи пріоритетність видобутку руди відкритим способом, є активним забруднювачем атмосферного повітря газопиловими викидами. Основними джерелами забруднення атмосфери, пов’язаними з залізо-видобувною промисловістю, є: збагачувальні фабрики; кар'єри; технологічний транспорт; дефляція відвалів розкривних порід та некондиційних руд; дефляція сухих хвостосховищ.

З викидами металургійних, коксохімічних, гірничозбагачувальних комбінатів, кар’єрів, відвалів, шламосховищ у атмосферу щорічно надходить понад 2 млн т пилу та інші речовини (3,8 тис. т на км2). І, як наслідок, – ГДК цих речовин перевищено в кілька десятків разів.

Газоподібні речовини, серед яких основними є сірчаний ангідрид, оксиди вуглецю і оксиди азоту, потрапляють у повітря переважно при роботі гірничо-збагачувальних фабрик (агломераційних цехів тощо), частково при вибухах у кар'єрах та при роботі технологічного транспорту. Якщо брати до уваги співвідношення між твердими і газоподібними речовинами, то для Південного ГЗК серед забруднюючих речовин, викинутих в атмосферу, переважають оксиди вуглецю, сірчаного ангідриду і оксиду азоту. Валові викиди забруднюючих речовин в атмосферу досягають 100 – 150 тис. т/рік, радіус дії на атмосферу досягає 20 – 25 км. Для решти гірничозбагачувальних комбінатів характерна перевага теплових викидів.

Подрібнювання та перенос вітром частинок порід з кар’єрів та хвостосховищ є механічною міграцією (механогенезом), що відіграє важливу роль у формуванні геохімічних аномалій поблизу розробки та збагачення залізних руд. Внаслідок подрібнювання гірських порід та мінералів збільшується їх дисперсність та сумарна поверхня часточок, і, як наслідок, збільшується поверхнева енергія, що спричиняє розвиток поверхневих явищ.

Відкриті розробки корисних копалин повністю порушили фундамент ландшафту. На поверхні виявилися нові для ландшафту глибинні породи з незначним ступенем вивітреності й, як правило, низькою біогенністю. Відбулася корінна зміна напрямку й швидкості протікання всіх хімічних процесів. Уповільнені хімічні процеси, характерні для глибинних гірських порід, при переміщенні на поверхню різко змінили свій характер. Це найчастіше супроводжується утворенням рухливих сполук, токсичних для рослинності. Таке повне перетворення складу поверхневих гірських порід ландшафту за впливом на біоценози й ґрунти первісних ландшафтів може бути прирівняне з геологічною катастрофою. Часткове або повне знищення первинної рослинності й ґрунтів призвело до різкого зниження біологічної продуктивності ландшафтів.