Філософська антропологія ставить питання про людське буття (місце людини у Всесвіті, мету та сенс її життя тощо) і намагається побудувати загальну теорію людини; прагне виявити антропологічні інваріанти й універсалії, фундаментальні підстави людського буття. У ній застосовуються найбільш загальні поняття й категорії, що визначають уявлення про людину.

Крім того, філософська антропологія — це течія в західноєвропейській філософії XX століття, що пояснює сутність людини як результат протиборства її природних (біологічних) та історично сформованих характеристик.

Релігійна (теологічна) антропологія розглядає людину з позицій теологічного світогляду. Об’єктом дослідження виступає людина, її особистість як духовне ціле, її душа, устремління до Бога.

Культурна антропологія зорієнтована на вивчення культур окремих народів та людства в цілому. Вона включає етнографію — опис культур сучасних народів, і етнологію — порівняльний аналіз та узагальнення даних, зібраних під час етнографічних експедицій. Сама ж культурна антропологія виступає як вища форма генералізації уявлень про інститути культури людства, що представлена в універсальній інтеретнічній формі.

В останні роки активно розвиваються такі підгалузі культурної антропології як культурна екологія та палеоекологія, які вивчають вплив виробничої діяльності людини на навколишнє середовище (перша розглядає сучасність, а друга — давні епохи). Початковим поняттям у них виступає екосистема, тобто єдність штучного та природного середовища. Антропологи вивчають вплив перенаселення планети, або її окремих регіонів, на врожайність, зміни, що відбуваються в культурі у результаті переходу від сільського способу життя до міського, розвиток транспорту і засобів комунікації, зв’язок між новітніми технологіями розвідки і видобутку корисних копалин тощо з метою гармонізації навколишнього середовища.

Когнітивна антропологія спрямована на виявлення і порівняння «когнітивних категорій» у різних культурах. В її основі лежить уявлення про культуру як систему символів, як специфічно людський спосіб пізнання, організації навколишньої дійсності. У мові, на думку прихильників цього напряму, закладені всі когнітивні категорії, які лежать в основі людського мислення і складають сутність культури.

Соціальна антропологія вивчає соціальні інститути різних народів. Вона передбачає широкий гуманістичний погляд на світ, заснований на порівняльних, так званих кроскультурних, дослідженнях, що намагаються описати буквально всі суспільства — і давні, і сучасні, зіставляючи їх між собою.

Біологічна антропологія на філософському рівні ставить питання про людину як біологічну істоту і розглядає проблему співвідношення біологічного та соціального рівнів у ній, взаємозв’язку її тілесного та духовного буття. При цьому одні вчені зосереджують увагу на біологічних основах людського існування (А.Портман), інші переконані в єдності соціально-біологічної природи людини (А. Гелен). У межах біологічної антропології можна виділити такі напрями як соціобіологія та етологія, яка вивчає генетично обумовлені компоненти поведінки тварин і людини (К. Лоренц). 

Фізична антропологія вивчає фізичну еволюцію людини в історії, досліджує різноманіття її сучасних типів, використовуючи біологічні методи. Вона включає конституційну антропологію (типи статури), еволюційну антропологію (проблема антропогенезу — походження людини як виду), популяційну антропологію (проблема етногенезу — походження етносів) та етнічну антропологію (історія етносів, їх генетичні, психологічні, ментальні особливості). До останньої примикають етносоціологія та етнопсихологія. Прикладами різноманіття фізичної антропології можуть служити расово-антропологічна (Ж.Гобіно, Х.Чемберлен) та антропогеографічна школи (Ф.Ратцель).

Психологічна антропологія досліджує психічні феномени людського буття, як на індивідуальному, так і на колективному рівнях (З.Фрейд, К.Г.Юнг, Е.Фромм, А.Адлер). Основні проблеми цього напряму - співвідношення культури й мислення, несвідомі форми поведінки, змінені стани свідомості, аномальне в культурі, національний характер тощо.

Вікова антропологія — розділ морфології, який став «популярним» в останні роки. Збільшилось число досліджень, які присвячені вивченню росту і розвитку дітей певного віку (від 1 до 18 років), динаміці фізичного розвитку сучасної людини від народження і до старості у зв’язку із змінами соціального середовища і демографічними показниками. Антропологи працюють над проблемою дитячих конституцій, оскільки конституціональна типологія дітей практично не розроблена, динаміка процесів зростання багато в чому пов’язана з типом статури у дитини. З цією проблемою пов’язані питання про вплив підвищеного фізичного навантаження на розвиток і формування організму в широкому віковому аспекті: взаємозв’язок конституційних типів і пропорції тіла, співвідношення біологічного віку і конституції.

Спортивна антропологія — напрям загальної антропології, що вивчає закономірності морфологічних і функціональних змін, які відбуваються в організмі людини під впливом спортивної діяльності.

Антропологія тісно пов’язана з медициною. Численні дослідження сприяли розумінню того, як певні захворювання пов’язані з расовими особливостями людей, з їх харчуванням, системами землеробства та іншими факторами.

Ще одним напрямом антропології, який розвивається в останні роки, є антропологія мистецтва.