Зрозуміло , що український бізнес почав використовувати КСВ як інструмент формування своєї репутації буквально декілька років тому .
З одного боку , саме через це більшість проектів КСВ здійснюються епізодично та деколи виглядають , радше , як просто благодійність .
Винятком будуть хіба що представництва іноземних корпорацій .
З іншого боку , для українських компаній відкривається потужне « вікно можливостей » , щоб втілювати власні унікальні стратегії .

Філантропія як пріоритет

Найпоширенішим підходом українського бізнесу у КСВ є філантропія — компанії виділяють кошти на суспільно важливі проекти .
Це може бути як власна ініціатива , так і відповідь на запит від громади .
Це абсолютно нормальна практика через недостатній рівень статків та доходів переважної більшості українських громадян та громад .
І хоча деякі місцеві експерти вважають це базовим рівнем , що свідчить про недостатній розвиток КСВ , ця діяльність заслуговує на повагу .
Особливо якщо зауважити , що такі проекти часто спрямовані на обладнання шкіл , сприяння освіті , допомогу вимушеним переселенцям або літнім людям , як , наприклад , проект « Життєлюб » Гаріка Корогодського .
Вони абсолютно відповідають Глобальному договору та Цілям сталого розвитку ООН .

Виклики воєнного часу

Підтримка Збройних Сил — один з унікальних і суто українських напрямків КСВ .
Збройні Сили України напередодні анексії Криму та втручання « заклятого друга » у Донбасі перебували в стані жорсткого недофінансування .
Хто прийшов на допомогу армії ?
Малий та середній бізнес .
Складно сказати , чи буде коли-небудь зроблена оцінка пожертв громадян у 2014 р . , але , радше за все , йдеться про сотні мільйонів доларів .
Адже підприємці віддавали на оборону і гроші , і споряд ження , і продовольство , і автомобілі .
Це не можна вважати чистою філантропією — йшлось про інстинкт самозбереження .
На окупованих територіях багато бізнесменів втратили підприємства , які вони розбудовували роками .
Тому підтримка ЗСУ стала для підприємців доброю інвестицією в безпеку власного бізнесу .

Іноземці , хоч трохи знайомі з Україною , були шоковані рівнем допомоги Збройним Силам з боку суспільства .
Вони вважають , що саме це врятувало країну 2014 р .
Натомість представництва іноземних корпорацій не могли відверто надавати підтримку України , оскільки більшість з них робить бізнес і в Росії .
Вони побоювались протидії з боку російської влади .
Великі українські компанії брали участь у допомозі .
Одним з показових прикладів є корпорація Roshen , яка , зокрема , допомагала відновити протиповітряний ракетний « щит » над Києвом 2014 р . та придбала 430 снайперських гвинтівок .
За різними оцінками , корпорація витратила на закупівлі для ЗСУ 700-800 млн грн .

Флагмани КСВ

Вже у досить багатьох українських бізнесів практика КСВ досягла світового рівня .
Наприклад , фармацевтична компанія « Фармак » впроваджує великі проекти в сфері КСВ за трьома пріоритетними напрямками : екологія , здоровий спосіб життя та корпоративне волонтерство .
Компанія вдосконалює виробничі процеси для мінімізації шкідливих викидів та скорочення витрат електроенергії та води .
Це важливо , тому що компанія експортує продукцію у понад 20 країн світу , в тому числі до Німеччини , Австралії , Швеції , США .
Щорічно « Фармак » проходить 15 інспекцій і комісій з країн Європи , Азії та інших частин світу .
А однією з найважливіших вимог інспекційних груп є дотримання екологічних норм та стандартів .

У березні 2018 р .
« Фармак » розпочав пілотний проект « Екошкола » — низку спеціальних тренінгів для учнів шкіл .
На тренінгах можна дізнатись , як людина впливає на екосистему планети та що робити , щоб її зберегти .
Цікаво також , що дітям розповідають , які вимоги висуваються до сталого бізнесу , та вчать їх проектному менеджменту на прикладі власної школи .