Український «глухий кут» зумовлений тим, що інституційна та управлінська криза руйнують країну зсередини. Вибратися з цього інституційного «дна» можна, сформувавши нові «правила гри». Так вважає аналітик Олексій Жмеренецький (див. «Українську правду»). Він переконаний, що «якість наших інститутів – судової, податкової, правоохоронної систем та в цілому системи державного управління – на рівні відсталих африканських країн. Прямим результатом цього є виродження системи «правил гри» – правил співжиття, за якими взаємодіють між собою суспільство, бізнес, держава. Наслідки такої ситуації очевидні на відповідних показниках конкурентоздатності, економічної свободи, умов ведення бізнесу, захисту прав власності та рівня корупції». Експерт наголошує, що проблема не в конкретних особистостях чи галузевих законах, а в невизначеності основоположних правил взаємовигідного співжиття громадян, бізнесу, органів влади, управлінців на формальному та на неформальному рівнях. На думку експерта, адекватні для прогресивного світу інструменти змін – планомірне реформування та вибори нових керманичів – в Україні поки що не дають позитивних результатів.
«Найщиріші бажання поодиноких політичних груп та лідерів покращити ситуацію згасають, стикаючись із фундаментальними принципами старої системи, - підкреслює аналітик. - Фрагментарні реформи наштовхуються на саботаж громадян та управлінців, нівелюються шляхом використання розгалуженої системи законодавчих норм, що роками виписувалися для реалізації корупційних схем. Майдан нічого в цьому плані не змінив, та й не міг змінити за своєю суттю – не запропонував нових спільних виписаних правил та процедур співжиття, не залишив після себе механізмів запровадження й контролю за виконанням цих правил. Натомість знову виштовхнув нагору відпрацьований політичний матеріал». Тому, вважає Жмеренецький, «утворилося нове замкнене коло – зруйнована система управління, корумповані головні керманичі, відсутні проекти змін, – а народ зневірений. Ця ситуація веде країну до краху». До того ж, на його переконання, «сьогодні реванш олігархічних сил з «людським обличчям» та стан війни зменшують легітимність подібного впливу суспільства на корумповану верхівку».
«…буде це тотальний розвал чи втрата якихось територій»
Політолог з РФ Георгій Чижов зазначає, що «в суспільстві зростає націоналізм, підживлений патріотичною риторикою. Як будівник імперії, Путін не є найпослідовнішим. Є радикальніші. Кажуть, для них іконою здатен стати Ігор Гіркін (колишній міністр оборони самопроголошеної ДНР, російський офіцер. - Ред.). Крім того, у Росії традиційно сильні ліві настрої. У поєднанні з імперськими можуть створити серйозне суспільне ядро» (тут і далі посилаємося на «Газету по-українськи»). Він також констатує, що не все спокійно і в кількох республіках. «Чечня входить до Російської Федерації скоріше формально. Під загрозою весь Північний Кавказ», - підкреслює політолог. А відтак уточнює: «Хоча еліта національних регіонів у глибині Росії - Татарстану, Башкирії - не поспішатиме. За умови загальної дестабілізації можуть спробувати вибудувати певний кордон із Росією. І стати островами відносної стабільності. У будь-який момент можуть початися сутички, наприклад, на національному ґрунті. Їх здатен спровокувати якийсь дрібний привід». За словами аналітика, у росіян накопичилася втома від нинішньої влади. «15 років правління - це занадто для XXI століття. Тим більше, економічно активне населення відчуває брехню й тиск. Насамперед від місцевих чиновників і силовиків. Росія наближається до серйозних змін. Поки що не зрозуміло, буде це тотальний розвал чи втрата якихось територій», - наголосив Георгій Чижов.
«Треба бути готовими»
Радник Президента України Олег Медведєв (посилаємося на ranok.ictv.ua) нагадує: нещодавно експерти і політики запевняли, що Путін піде в наступ до 9 травня. Тепер на активізацію з боку Росії і терористів чекають у другій половині місяця. Недарма за останні 2 місяці з території Росії в так звані «ДНР» та « ЛНР» прибуло понад 200 танків, 70 систем залпового вогню і 900 фур з боєприпасами. Він стверджує: є ознаки підготовки до наступу. Розвідувальні дані України, Америки, Європи переконливо свідчать як про велику концентрацію російських військ вздовж лінії українсько-російського кордону, так і про активну роботу з постачання озброєння на територію так званих «ДНР» та «ЛНР». «Відомо, що рушниця, яка висить на стіні, рано чи пізно вистрелить. Тож, загроза наступу є доволі великою. Щоб її мінімізувати, постійно працюють військові і дипломати, але до неї треба бути готовими і фізично, і морально», - зазначає Медведєв. На його думку, оскільки Росії не вдалося роз'єднати Україну, вона вирішила змінити стратегію і обрала тактику постійного її знесилення. «Мета Кремля – постійно виснажувати її, пити кров, витягувати жили, руйнувати економіку й не дати Україні просто стати на ноги. Російська влада сподівається, що терпець українців урветься, і в Україні почнуться якісь внутрішні бунти», - вважає радник Президента.