Сірі чаплі не люблять змін. Їхні колонії можуть існувати віками, якщо на заваді не стає людина.
Цих птахів часто плутають із журавлями та лелеками. Проте у польоті чапель відрізняє характерний вигин горла буквою «г». Чаплі утворюють колонії, що можуть зберігатися десятиріччями. «Бони дуже консервативні у виборі місць гніздування, - каже Наталія Атамась, науковий співробітник Інституту зоології ім. Шмальгаузена. - На Київщині є гніздування птахів, відомі з 1920-х; іще зоолог і природозахисник Микола Шарлемань згадував їх у своїх працях».
В Україні нараховують дев’ять видів чапель, серед них жовта, занесена до Червоної книги України. А один з найбільш поширених видів - сіра чапля. Вона прилітає навіть у великі міста на харчування, якщо там є водойми. Але побачити її в нас просто так посеред міста, як у Західній Європі, дуже складно. «У західноєвропейських країнах майже не лишилося оптимальних суходільних територій для гніздування багатьох видів, зате населення дуже толерантно ставиться до птахів», - розповідає Наталія Атамась. До того ж там модно спостерігати за пташками й допомагати вченим їх обліковувати та вивчати. «Через це складається таке викривлене враження, що в європейських містах значно більше розмаїття видів, - каже Атамась. - А насправді у нас ці види не помічають».
Колонії чапель тепер часто зимують в Україні. Цьому сприяють скиди теплих вод із різних ТЕЦ і станцій аерації. Технічні води утворюють постійну ополонку, яка дозволяє пташкам годуватися у холодний період. Але за дуже морозних зим їм непереливки.
Сірі чаплі годуються головно рибою. Тому їх не люблять працівники рибних господарств. Попри те, що чаплі рідко їдять рибини більші за 20-25 сантиметрів, рибгоспи агресивно ставляться до таких сусідів і не гребують їх іноді відстрілювати.
У колоніях сірих чапель незвична структура. Тут немає жорсткої ієрархії, як в інших птахів, які живуть великими групами. Проте у кожної пари є індивідуальна ділянка. Коли її перетинає інша особина, це викликає агресію, й буває навіть, що випадають пташенята. Чапель легко сполохати, вони починають битися одна з одною, і гнізда лишаються без нагляду. Цим можуть скористатися хижаки, котрі живляться полишеними яйцями. 
Різні види чапель можуть спокійно співіснувати на одній території. Також серед великих сусідів є баклани, сіра гуска, болотяний лунь, кілька видів качок. Об’ємні та широкі гнізда чапель так само приваблюють велике різноманіття дрібних пташок. Покинуті домівки використовують ондатри, болотяні черепахи, вужі. Кандидат біологічних наук Василь Кошелев, який досліджував колонії сірих чапель на півдні України, стверджує, що видове розмаїття усередині колонії в декілька разів більше, ніж за її межами.
Сірі чаплі переважно утворюють колонії на старих дубах, соснах або в очереті. Основна проблема для них нині - люди. Загрозливими масштабами забудовуються місця харчування птахів або й прямо вирубуються дерева з гніздами. На соснах у заплаві Десни жила доволі стара колонія чапель. Для її охорони у 1987 році був створений заказник «Пірнівський». Але 2011 року в Пірнові вирішили будувати котеджі просто на місці гніздування птахів. Зараз тривають суди, місцеві активісти хочуть домогтися відкриття кримінальної справи. Однак сосни й далі вирубують, а чаплі змушені шукати інших місць гніздування.
Та хоча ці птахи прив’язані до своїх гніздових територій, вони доволі гнучкі. Зігнані з гнізд, пташки переселяються в очерет, якого, на щастя, вистачає по всій заплаві Дніпра та інших річок. Ба більше, нові колонії перебувають зазвичай на природоохоронних територіях. «Я б охороняла всі великі колонії чапель, бо якщо вони з’явилися - це вже на віки», - каже Наталія Атамась.