Вивчали хімічний режим підземних вод , які використовуються для напування тварин у західній біогеохімічній зоні України . За органолептичними показниками та хімічним складом вони відповідають чинним вимогам . Проте у воді досліджуваних господарств виявили меркурій , що досить небезпечно , а вміст феруму та мангану перевищував нормативні величини втричі . Вода - важлива складова всього живого на Землі . Вона входить до складу органів і тканин тварин . Вода становить у середньому 75 % маси тіла ссавців . Усі біохімічні реакції , що лежать в основі життя , відбуваються за її безпосередньої участі . Вода в крові й тканинній рідині бере участь у транспорті речовин між клітинами й органами , регулює осмотичний тиск , підтримує температурний гомеостаз , виводить продукти обміну з організму . Хімічний склад води здебільшого свідчить про хімічний склад середовища , в якому вона перебуває . Як надлишок , так і нестача мінеральних солей у водному середовищі ( зокрема мікроелементів ) дають початок біогеохімічним ензоотіям . За академіком В . І . Вернадським , природні води належать до складних водних розчинів . До них входять макро - й мікроелементи , гази , органічні речовини , мікроорганізми . Зокрема нині в підземних водах виділено 85 ( зі 105 ) хімічних елементів таблиці Д . І . Менделєєва , які характеризують загальний хімічний стан води , її властивості та визначають наукове й практичне значення . Є три основні джерела постачання тварин водою - поверхневі відкриті водойми , підземні ґрунтові й напірні ( артезіанські ) води , атмосферні опади . Слід також зазначити , що ресурси підземних вод на території України розміщені нерівномірно . Найбільше їх зосереджено в північних та західних областях України – Волинській , Київській , Львівській , Рівненській , Чернігівській . Потужні запаси невикористаних водних ресурсів є в Харківській області . У попередніх публікаціях ми описували санітарно-гігієнічну характеристику якості води для напування тварин у господарствах західної біогеохімічної зони України . Слід узяти до уваги той факт , що сучасні технології ведення тваринництва вимагають детальнішого вивчення чинників , які б сприяли отриманню якісної й доступної продукції ( молока , м’яса ) та забезпечували нормальний фізіологічний розвиток тварин і їх відтворення . На нашу думку , одним з основних критеріїв якості й безпечності продукції тваринництва є саме вода . Мета роботи - дослідження хімічного режиму підземних вод , які використовуються для напування тварин у західній біогеохімічній зоні України . Матеріали і методи Дослідження проводили впродовж 2011-2012 рр . у чотирьох господарствах Волинської та Львівської областей України : СГПП « Рать » та СГТЗВО « Городгаце-2 » Луцького району , ПОСП ім . І . Франка Горохівського району , приватній агрофірмі « Білий Стік » ( 1-ше відділення - с . Комарів ; 2-ге - с . Волиця ) Сокальського району Львівської області . Господарства розташовані в західній біогеохімічній зоні України . Проби води для напування тварин у кожному з господарств відбирали зі свердловини й напувалки посезонно , відповідно до чинної методики . Воду досліджували методом напувальних проб ( п = 3 ) у ДУ « Волинська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини » за загальноприйнятими методиками . Вміст важких металів у воді визначали у Київській міській державній лабораторії ветеринарної медицини методом атомно-адсорбційної спектрофотометрії . Головні іони та сольовий склад води аналізували за формулою М . Г . Курлова . Якість води оцінювали за Державними санітарними нормами та правилами « Гігієнічні вимоги до води питної , призначеної для споживання людиною » ( ДСанПіН 2.2.4-171-10 ) . Експериментальний матеріал було оброблено статистично .