Також вона вміла поєднувати життя в кротячій сім'ї з тим, чим переважно займаються зайці. Ще взимку Мартіна почала бігати щодня. Просто гасала Буковим лісом – і це робило її щасливою. Часом вона мчала аж до узлісся і зустрічалася зі своїми старшими братами – зайцями Бамбулом і Мартіном. Разом вони виходили в поле, і брати вчили її бігати наввипередки. Тепер, коли діти залишилися самі, їхні дні починалися з того, що Мартіна вибігала на ранкову прогулянку. В цей час Повз і Муркавка готували сніданок на трьох. Повз запарював зелений чай з пелюстками жасмину для себе і для Муркавки. Муркавка варила каву для себе і для Повза. Мартіна пила молоко Все точнісінько так, як вони бачили у тата з мамою. Але непорушно дотримуватися традиції їм вдалося лише кілька днів. Пити каву і зелений чай виявилося дуже-дуже по-дорослому. Повз і Муркавка вирішили себе не мучити й перейшли на молоко. А щоби помалу звикати до самостійного життя, додавали собі в молоко кілька крапель кави й називали це кавою з молоком. Час від часу Муркавка брала кошик і йшла до Німої Куниці. У Німої Куниці можна було купити все. Муркавка любила, щоб її кошик з продуктами виглядав гарно – тому вибирала довгий хрумкий багет, грудку сиру з великими дірками, червоні помідори на гілочці, квасолю з різними візерунками, ясно-зелене листя салату і кілька апельсинів. Одного разу в крамниці Муркавка зустріла пані Білку, приятельку їхньої мами. Вони трохи побалакали як справжні господині. Білка була фанаткою зуп, тому й говорила найбільше про зупи. Ще її цікавило, що їдять діти без мами, чи варять вони собі щось гаряче й корисне, і запрошувала приходити до них на обід. У кінці вона зауважила, що її донечки, Ержіка і Жужіка, не були би такими спритними та розумними, якби щодня не їли зупи. «Ми й справді їмо самі канапки, – подумала Муркавка, повертаючись додому. – Треба сьогодні ж зварити якийсь обід». Мамин записник з рецептами лежав там, де й завжди. Муркавка гортала сторінки й міркувала, що би таке вибрати, щоб здивувати Повза і Мартіну. Кілька сторінок займали рецепти під загальним заголовком «Зупи від Білки». – Пропускаємо, – сказала сама собі Муркавка, – треба приготувати щось більш кротяче... О! Картопляна запіканка! Потрібно картоплі, цибулі... зверху посипати тертим сиром... Так, сир я принесла, а картоплі та цибулі у нас ціла купа. Невдовзі мали повернутися Повз і Мартіна. Вони пішли до Ріки дізнатися, чи вода вже трохи нагрілася. Муркавці треба було поспішати. Вона почистила картоплю і цибулю, подивилася в записник, тоді порізала картоплю і цибулю на кружальця, витерла сльози, які потекли від цибулі, поскладала все у величезну глиняну миску і знову подивилася в записник. Довелося висипати все на стіл, змастити миску олією і засипати все назад. Далі в рецепті було сказано додати приправ на свій смак.