Дорогі у Христі брати і сестри ! Двадцять років тому наш народ підтвердив свій вибір — жити у самостійній , незалежній державі . Перед нами відкрилися великі можливості , а разом з тим з’явилася і велика надія , що нарешті , після століть поневолення і розділень , наша держава духовно й матеріально розквітне . Відтоді минуло два десятиліття , позначених і здобутками , які маємо цінувати , і гіркими розчаруваннями , через які , однак , не слід впадати у відчай . Всім зрозуміло , що українське суспільство не може зупинятися на досягнутому . Тим більше , що виросло нове покоління українців , не обтяжених вадами радянського минулого . Хочеться , щоби вони жили краще та свої перші кроки у самостійному житті робили в суспільстві з правдивими й міцними підвалинами . Нині є принагідний час , аби спитати власне сумління та один одного — в чому причина наших тривалих негараздів та як налагодити гідне життя суспільства ? Бог дав нашому народу все необхідне — родючі землі , бажання і вміння працювати , мирну вдачу , державну незалежність та багато іншого . Найголовніше ж — Бог дарував кожній людині особисту свободу , здатності розуму й віри , щоб ми могли пізнавати Його благу волю , любити і творити добро . Але чи використовуємо ми ці Божі дари як належить ? Людина — насамперед духовна істота . Її зовнішні успіхи чи поразки є наслідком доброго чи хибного духовного життя . Це є справедливим і для всього суспільства . Тому не будемо шукати винних ззовні — головна причина негараздів прихована в нас самих , в духовній кризі , яка роз’їдає наше суспільство . За десятиліття панування безбожництва серед багатьох укорінилася думка , що перше місце у житті належить матеріальним речам . Для таких людей багатство і можливості , які воно дає , стали ідеалом і сенсом життя . Але матеріальне багатство при духовній убогості завжди породжує в людині гедонізм ( гонитву за насолодами ) та егоїзм ( самолюбство ) , які призводять до корупції , тобто руйнування , у всіх сферах життя — державній , політичній , суспільній та особистій . З року в рік багато хто переконує народ , що подолати негаразди та досягти справжнього загального блага можна лише тоді , коли успішно працюватиме економічна структура держави . Але першоджерело суспільних негараздів — не матеріальна , а духовна убогість ! Тому справді подолати різного роду кризи ми зможемо лише шляхом зміни суспільних і особистих пріоритетів , коли на перше місце стане не тимчасове , матеріальне , а вічне , духовне — те , що залишається цінним навіть після смерті . Згадаймо слова Євангелія : « Глядіть , остерігайтеся користолюбства , бо життя людини не залежить від багатства її маєтку » . Без духовного фундаменту будь-які реформи та зміни залишаться безплідним замкненим колом , у якому суспільство блукає вже не один рік . Здорову ж державну спільноту зможемо побудувати лише на основі традиційних для нашого народу духовних засад , утвердження яких зміцнить і матеріальний добробут — але аж ніяк не навпаки ! Такими засадами є : 1 . Поставити на перше місце в житті Бога і Його правду : « Кращий для мене Закон уст Твоїх , ніж тисячі золота й срібла » . 2 . Пам’ятати , що кожна людина є образ Божий , Господнє творіння і Його улюблена дитина : « Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим , що ми діти Божі . А коли діти , то й спадкоємці , спадкоємці ж Божі , а співспадкоємці Христові ... » . 3 . Те , що шануємо і цінуємо в собі та для себе , переносити на всіх інших людей , — таких же Божих дітей , як і ми : « Як хочете , щоб робили вам люди , так і ви робіть їм » . Дорогі у Христі брати і сестри ! Ми закликаємо всіх людей доброї волі — незалежно від релігійної , національної , політичної приналежності — засвідчити соборність , розкрити духовний потенціал , даний Богом нашому народу , та утвердити в суспільстві принципи любові , справедливості й взаємодопомоги . Єднання суспільства навколо цих духовних ідеалів , громадська самоорганізація та взаємна підтримка — найкращий захист в умовах політичних та економічних криз . Особливо ж ми звертаємо свій заклик до тих , хто має авторитет і повагу людей , мудрість та життєвий досвід : об’єднаймо свої зусилля для служіння українському народу ! Разом ми зможемо сформувати активну і плідну громадську позицію щодо визначних питань суспільного життя . Переконані , що лише у вільному діалозі нам може відкритися живе мислення , яке спонукатиме кожного до особистої відповідальності за ближнього , за свою громаду та свою країну — мислення , сповнене правди , здатне звершити духовне оновлення суспільного життя . Того , хто прагне досягнути кращого , попереду чекає велика праця , духовний подвиг . Ми віримо , що Дух любові й мудрості в людських серцях переможе оману й неправду . Ми також закликаємо молитися про кожного , хто береться за добру справу духовного оновлення . І нехай Всемогутній Господь , у Трійці Святій Єдиний , благословляє й допомагає нам усім чинити свій особистий подвиг на цьому шляху !