Online-статистика судів та суддів На мою думку , необхідно ввести систему статистики кожного окремого суду та особисто судді на відповідних інтернет-сайтах судів . Статистичні дані суду включатимуть такі дані : кількість та поіменний список суддів ; кількість справ та їх розділ за категоріями ( кількість цивільних , трудових спорів тощо ) ; кількість проваджень у суді , які були переглянуті в судах вищих інстанцій , із зазначенням кінцевих рішень судів вищих інстанцій ( скасування , зміна тощо ) . При цьому необхідно надати можливість швидкого переходу до профілю судді з його особистою статистикою . Вона включатиме такі дані : кількість справ , що розглядалася суддею ; кількість проваджень , що були оскаржені в судах вищої інстанції ( із зазначенням результатів ) , стаж роботи на посаді судді . Важливо надати користувачам можливість швидкого доступу до кінцевих рішень судді в кожному провадженні . Варто зазначити , що можливість залишення відгуків про суддю чи суд є не доцільною , адже за результатами розгляду провадження сторони часто не можуть об’єктивно оцінювати роботу судді чи суду . У вказаних двох пунктах важливе значення має кількість вдало оскаржених сторонами проваджень у відсотковому співвідношенні до загальної кількості проваджень . Адже великий відсоток скасованих ( з ухваленням нового рішення ) та змінених рішень може вказувати , з одного боку , на невизнання однією зі сторін судового рішення як справедливого та правосудного ; з іншого боку , це вказує на можливе неякісне виконання обов’язків судді . Як наслідок , якщо у судді більшість справ ( > 50 % загальної кількості справ ) були скасовані ( з ухваленням нового рішення ) або змінені , то це може слугувати додатковою підставою для відводу судді . Таке положення , у разі його закріплення у відповідному законодавстві , по-перше , створить додаткові стимули для якісної роботи судів та суддів , а по-друге , покращить зовнішню комунікацію судів з українським суспільством . Мотивація якісного написання судових рішень Необхідно « направити » суддів на пошук більшої кількості та кращої якості джерел для підтвердження правосудності свого рішення , а також зробити мову рішення доступнішою для населення . Термін « джерела » цілеспрямовано вживається на противагу терміну « правові норми » . Адже сьогодні більшість суддів в Україні застосовують переважно позитивістський підхід : навіщо шукати та посилатися на міжнародно-правові джерела , норми Конституції України , рішення ЄСПЛ , доктринальні джерела та ін . , якщо можна зробити посилання на декілька законів та / чи підзаконних нормативно-правових актів . Однак наразі світові тенденції , зокрема рішення ЄСПЛ , демонструють недоцільність такого підходу . Для того , щоб судді підходили до написання судових рішень нестандартно ( у порівнянні з сьогоднішніми реаліями судової системи України ) , вбачається можливим проведення Всеукраїнського конкурсу судових рішень . Критерії оцінки представлених на конкурс рішень можуть бути такими : зрозумілість , всебічність обґрунтування , переконливість , цінність для права ( наскільки судове рішення може використовуватися як джерело права ) . Конкурсні рішення повинні оцінюватися як професійними правниками , так і звичайним населенням в online режимі . Таке нововведення підвищить зовнішню комунікацію судової влади з українським суспільством та вмотивує суддів на більш якісне написання судових рішень . Редизайн сайтів судової влади Останнім пропонованим кроком до покращення комунікації судів стане редизайн відповідних інтернет-сайтів судів . Хорошим прикладом для наслідування може стати Сервіс подання електронних петицій Київській міській раді , а також сервіс подання петицій Президенту України . Саме зручний формат вказаних сервісів є однією з причин активної участі громадян ( у порівнянні , наприклад , з поданням петицій до Верховної Ради України ) . Така формальна зміна дуже необхідна , адже наразі сайти судів не можна назвати зручними для звичайного населення або навіть представників юридичних професій . Розглянемо , наприклад , сайт Верховного Суду України . Розділів на сайті настільки багато , що важко швидко дістатися до інформації , яка цікавить . Актуальні для більшості розділи розташовані в хаотичному порядку та перемішані з малоактуальними . Приміром , « Судова практика » виділена в розділ , що не вирізняється серед інших ; при цьому є ще й розділи « Публічні заходи ( відеоматеріали ) » , « Публікації в ЗМІ » та ін . , які можна було б викреслити із загального списку . Для того щоб покращити комунікацію в цьому напрямку , необхідно зменшити кількість розділів , виділити окремо найбільш актуальні розділи для більшості відвідувачів . Гаслом Верховного Суду України може стати « Нове Правосуддя » . Висновки Проведення всіх вищезазначених заходів допоможе покращити зовнішню комунікацію судів з українським суспільством , підвищити рівень довіри та збільшити інтерес населення до судової влади .